Руперт Шелдрейк
Коротко
Британський біолог (нар. 1942), кембриджський випускник, автор гіпотези морфічних полів і морфічного резонансу. Запропонував, що форма, що одного разу виникла у природі, полегшує своє повторне виникнення де завгодно. Одна з найдискусійніших постатей у сучасній науці: частина академічної спільноти вважає його псевдовченим, інша — візіонером.
1. Основна гіпотеза
Морфічне поле
Кожна природна система (кристал, клітина, орган, свідомість, соціальна група) пов’язана з специфічним полем, що зберігає інформацію про її форму і поведінку.
Морфічний резонанс
Нові системи резонують з усіма попередніми подібними системами, успадковуючи їхні властивості через поле, а не через фізичні або генетичні канали.
Наслідки
Якщо гіпотеза вірна:
- Кристал нової речовини кристалізується тим легше, чим більше разів раніше кристалізувалися такі кристали;
- Щуреня в Лондоні, яке один раз навчили розв’язувати лабіринт, полегшує навчання щурам у Нью-Йорку;
- Звичка, вироблена одним поколінням, легше формується у наступних;
- Архетип, однажди прийнятий в одній культурі, легше «ловиться» в іншій.
2. Емпіричні дослідження Шелдрейка
Шелдрейк намагався експериментально перевірити свої гіпотези:
- Експерименти з кристалізацією нових речовин;
- Спостереження за поведінкою тварин у різних країнах;
- Дослідження відчуття погляду (людина знає, що на неї дивляться);
- Телепатія тварин (собаки, що знають, коли господар іде додому);
- Групові ефекти у людських колективах.
Частина експериментів дала позитивні результати, які критики пояснюють методологічними проблемами. Частина не підтвердилася.
3. Ставлення академічної спільноти
Різко розділене:
Різкі критики
- Джон Меддокс (редактор Nature, 1981) — назвав першу книгу Шелдрейка «книгою, яку слід спалити»;
- Річард Доукінз — зачислив до «псевдовчених»;
- Нейросайєнтисти — вказують на нездатність описати механізм поля.
Захисники
- Дева Фрідмен, Ірвін Ласло, Амі Гоффер;
- Частина психологів і антропологів;
- Деякі квантові фізики (Пауль Девіс частково підтримує ідею);
- Трансперсональна спільнота (Гроф, Вілбер).
Нейтральна позиція
Найкорисніша — розглядати Шелдрейка як метафору, що допомагає формулювати питання, навіть якщо конкретний механізм не підтверджений.
4. Шелдрейк і архетипи
Для циклу про архетипи морфічний резонанс — корисна метафора:
- Пояснює збіг трикстерських фігур у не пов’язаних культурах (Петрук-Петрушка-Петруччо);
- Пояснює швидке поширення нових архетипів (чому «Старі Боги» Нілла Гаймена резонують у сучасних читачів, не знайомих з первісними сюжетами);
- Пояснює «фонетичний аттрактор» — ідею, що певні звукові оболонки притягуються до певних архетипічних функцій;
- Дає біологічний еквівалент грофівському «полю інформації».
5. Обмеження застосування
Чесне застереження
Шелдрейк — не науковий мейнстрім. Використовуючи його концепції в роботі з архетипами, слід:
- Чесно зазначати, що це гіпотеза, не доведений факт;
- Не абсолютизувати;
- Розглядати як інструмент мислення, не як основу для життєвих рішень;
- Залишати простір для альтернативних пояснень (когнітивна архітектура, культурна дифузія, випадковість).
6. Значення для українського контексту
Шелдрейк корисний для:
- Пояснення живучості українських архетипів попри геноциди і репресії: морфічне поле як додатковий захисний механізм;
- Розуміння синхронічних моментів в історії (чому одні події викликають подібні реакції в різний час);
- Обґрунтування цінності спільних ритуалів у реконструкції культури: чим більше людей роблять щось одночасно, тим сильніший резонанс;
- Формулювання практичних наслідків польової моделі для інженерії приймачів.
7. Книги
- A New Science of Life (1981) — перша книга, сформулювала гіпотезу;
- The Presence of the Past (1988) — розширення на еволюцію;
- Dogs That Know When Their Owners Are Coming Home (1999) — емпіричні експерименти;
- The Science Delusion (2012) — критика обмежень матеріалістичної парадигми;
- Science and Spiritual Practices (2017) — міст до духовних традицій.
Пов’язані замітки
- MOC Arkhetypy ukrainskoho kolektyvnoho nesvidomoho
- Poleva model arkhetypiv — головна рамка
- Trykster i iedyne arkhetypichne pole — «фонетичний аттрактор»
- Stanislav Hrof — паралельна лінія
- Karl Hustav Yunh — попередня теоретична традиція