Бескризисная экономика этногенеза

Руперт Шелдрейк

время чтения ~3 мин.

Руперт Шелдрейк

Коротко

Британський біолог (нар. 1942), кембриджський випускник, автор гіпотези морфічних полів і морфічного резонансу. Запропонував, що форма, що одного разу виникла у природі, полегшує своє повторне виникнення де завгодно. Одна з найдискусійніших постатей у сучасній науці: частина академічної спільноти вважає його псевдовченим, інша — візіонером.

1. Основна гіпотеза

Морфічне поле

Кожна природна система (кристал, клітина, орган, свідомість, соціальна група) пов’язана з специфічним полем, що зберігає інформацію про її форму і поведінку.

Морфічний резонанс

Нові системи резонують з усіма попередніми подібними системами, успадковуючи їхні властивості через поле, а не через фізичні або генетичні канали.

Наслідки

Якщо гіпотеза вірна:

  • Кристал нової речовини кристалізується тим легше, чим більше разів раніше кристалізувалися такі кристали;
  • Щуреня в Лондоні, яке один раз навчили розв’язувати лабіринт, полегшує навчання щурам у Нью-Йорку;
  • Звичка, вироблена одним поколінням, легше формується у наступних;
  • Архетип, однажди прийнятий в одній культурі, легше «ловиться» в іншій.

2. Емпіричні дослідження Шелдрейка

Шелдрейк намагався експериментально перевірити свої гіпотези:

  • Експерименти з кристалізацією нових речовин;
  • Спостереження за поведінкою тварин у різних країнах;
  • Дослідження відчуття погляду (людина знає, що на неї дивляться);
  • Телепатія тварин (собаки, що знають, коли господар іде додому);
  • Групові ефекти у людських колективах.

Частина експериментів дала позитивні результати, які критики пояснюють методологічними проблемами. Частина не підтвердилася.

3. Ставлення академічної спільноти

Різко розділене:

Різкі критики

  • Джон Меддокс (редактор Nature, 1981) — назвав першу книгу Шелдрейка «книгою, яку слід спалити»;
  • Річард Доукінз — зачислив до «псевдовчених»;
  • Нейросайєнтисти — вказують на нездатність описати механізм поля.

Захисники

  • Дева Фрідмен, Ірвін Ласло, Амі Гоффер;
  • Частина психологів і антропологів;
  • Деякі квантові фізики (Пауль Девіс частково підтримує ідею);
  • Трансперсональна спільнота (Гроф, Вілбер).

Нейтральна позиція

Найкорисніша — розглядати Шелдрейка як метафору, що допомагає формулювати питання, навіть якщо конкретний механізм не підтверджений.

4. Шелдрейк і архетипи

Для циклу про архетипи морфічний резонанс — корисна метафора:

  • Пояснює збіг трикстерських фігур у не пов’язаних культурах (Петрук-Петрушка-Петруччо);
  • Пояснює швидке поширення нових архетипів (чому «Старі Боги» Нілла Гаймена резонують у сучасних читачів, не знайомих з первісними сюжетами);
  • Пояснює «фонетичний аттрактор» — ідею, що певні звукові оболонки притягуються до певних архетипічних функцій;
  • Дає біологічний еквівалент грофівському «полю інформації».

5. Обмеження застосування

Чесне застереження

Шелдрейк — не науковий мейнстрім. Використовуючи його концепції в роботі з архетипами, слід:

  • Чесно зазначати, що це гіпотеза, не доведений факт;
  • Не абсолютизувати;
  • Розглядати як інструмент мислення, не як основу для життєвих рішень;
  • Залишати простір для альтернативних пояснень (когнітивна архітектура, культурна дифузія, випадковість).

6. Значення для українського контексту

Шелдрейк корисний для:

  • Пояснення живучості українських архетипів попри геноциди і репресії: морфічне поле як додатковий захисний механізм;
  • Розуміння синхронічних моментів в історії (чому одні події викликають подібні реакції в різний час);
  • Обґрунтування цінності спільних ритуалів у реконструкції культури: чим більше людей роблять щось одночасно, тим сильніший резонанс;
  • Формулювання практичних наслідків польової моделі для інженерії приймачів.

7. Книги

  • A New Science of Life (1981) — перша книга, сформулювала гіпотезу;
  • The Presence of the Past (1988) — розширення на еволюцію;
  • Dogs That Know When Their Owners Are Coming Home (1999) — емпіричні експерименти;
  • The Science Delusion (2012) — критика обмежень матеріалістичної парадигми;
  • Science and Spiritual Practices (2017) — міст до духовних традицій.

Пов’язані замітки

Graph View

Обратные ссылки