Мизун Ю. В., Мизун Ю. Г. «Тайны будущего. Прогнозы на XXI век»
Вихідні дані. М.: Вече, 2000. — 592 с. — Серія «Великие тайны». ISBN 5-7838-0673-0. Підписано до друку 15.06.2000. Наклад 10 000.
Автори. Юлія Владиславівна Мізун і Юрій Гаврилович Мізун — автори науково-популярної серії («Тайны Мирового разума», «Космос и здоровье», «Тайны богов и религий», «Озонные дыры и гибель человечества?», «Разумная жизнь во Вселенной»). Геофізична спеціалізація; книга задумана як «перший крок до стикування історії людства й природного середовища».
Позиція джерела
Оцінка за Filtr_pozytsiinosti_dzherela. Книга різкосмугаста за якістю — це головна її властивість, і без розшарування нею користуватися не можна.
| Шар | Зміст | Придатність |
|---|---|---|
| A — тримається | Геофізика, кліматологія, палеокліматичні ряди, літописні зведення екстремумів, статистика РФ 1990-х | Придатний як фактаж |
| B — переказ | Історіометрія Чижевського, теорія етногенезу Гумільова, програма Римського клубу | Придатний як компендіум: точні великі цитати з першоджерел, зручні для роботи. Але без критики |
| C — не беремо | «Возраст человечества» (OOPArts: цвях у породі, череп з кульовим отвором віком 40 тис. років, сліди прямоходячого 250 млн р.); «Экология духа» (голографічний Всесвіт, телепатія, ефект Бакстера, «Світовий розум»); «біопатогенні зони» | Відкидається цілком |
Розділ «Экология духа» варто прочитати як діагностичний: він показує, що фільтр авторів пропускає що завгодно, якщо воно збігається з їхньою інтуїцією зв’язності світу. Тому кожне твердження шару B треба звіряти з першоджерелом, а не цитувати за Мізунами.
Ідеологічна рамка: російсько-патріотична, антизахідна, радянсько-ностальгійна. Не заважає фактажу, але задає добір і тон, особливо в ч. VIII.
Структура
| Частина | Зміст | Сторінки | Використано в корпусі |
|---|---|---|---|
| Введення | Природа й суспільство, Гумільов, Вернадський, Чижевський | 5–10 | фон |
| I | Земля — наш дім у космосі: Земля, Сонце, атмосфера | 11–75 | — |
| II | Клімат і його зміни; клімат останнього тисячоліття | 76–163 | Klimatychni_takty_i_etnohenez |
| III | Життя на Землі: популяції, екосистеми, біогеохімічні цикли, «Экология духа» | 164–274 | частково; «Экология духа» — шар C |
| IV | Людина як біологічна система: електромагнітна, автоколивальна, ритми | 275–326 | — |
| V | Ритми космосу в житті Землі: врожаї, тварини, епідемії | 327–402 | фон для геліобіології |
| VI | Вплив космосу на суспільство: «Возраст человечества», «Экология общества» | 403–433 | Chyzhevskyi, Zbudlyvist_i_zariad_dva_hodynnyky_etnohenezu |
| VII | Глобальні проблеми: Римський клуб, альтернативна цивілізація | 434–453 | Alternatyvna_tsyvilizatsiia_Rymskoho_klubu |
| VIII | Росія на межі століть: демографія, «устойчивое развитие», Арктика, «Россия выбирает будущее» | 454–587 | Prohnoz_2000_Mizuniv_test_na_Rosii |
| Заключення | Озон, суспільство споживання, альтернативна цивілізація | 588–590 | там само |
Найцінніше в книзі
- Ч. VI, «Экология общества» (с. 410–433) — найважливіший для корпусу розділ. Розгорнутий переказ історіометрії Чижевського з великими цитатами й повними списками датованих подій, безпосередньо зшитий із теорією пасіонарності Гумільова. Це рідкісний випадок, коли зшивання двох шарів зроблено відкрито й без застережень — тому його зручно розшивати.
- Ч. II, «Климат последнего тысячелетия» (с. 158–163) — компактне зведення літописних кліматичних екстремумів по століттях для Русі. Сухий фактаж, найкраща частина книги.
- Ч. VII (с. 434–453) — концентрований виклад програми альтернативістів (Печчеї, Форрестер, Тоффлер, Шумахер, Ілліч, «зелені» ФРН) з розлогими цитатами, включно з проєктом поселення на 2000 жителів.
- Ч. VIII, «Россия выбирает будущее» (с. 583–587) — датований кількісний прогноз із закритим вікном. Готовий тестовий матеріал.
Ключові цитати
Чижевський про власний метод (с. 411):
«Необходимо было выбрать обобщающий метод… для каждого массового события… выделить: 1) начало (первый подъем масс) и 2) высшую точку напряжения… начиная с 500 г. до Рождества Христова и кончая 1914 г., то есть за 2414 лет».
Чижевський проти каузального прочитання себе (с. 410–411):
«Было бы совершенно ошибочно предполагать, что периодическая деятельность Солнца является основною причиною тех или иных исторических событий».
Гумільов про клімат (с. 424):
«Вспышки этногенеза связаны не с культурой и бытом народов… не с уровнем экономики и техники, не с колебаниями климата… а со специальными условиями пространства и времени».
Печчеї (с. 444–445):
«Проблема… находится внутри, а не вне человеческого существа… то и ее решение должно исходить прежде всего и главным образом изнутри его самого».
Прогноз (с. 586–587):
«Похоже, что Россия нашла своего лидера и дух российский найдет свое выражение в его воле и воплотится в движении к цели. Возрождение России не вызывает сомнения».
Ноти, породжені цим джерелом
- Chyzhevskyi — профіль мислителя; тест історіометрії на мінімумі Маундера
- Zbudlyvist_i_zariad_dva_hodynnyky_etnohenezu — центральне придбання: розчеплення двох величин
- Klimatychni_takty_i_etnohenez — гіпотеза кліматичного селектора укладів
- Alternatyvna_tsyvilizatsiia_Rymskoho_klubu — негативний кейс переходу без носія
- Prohnoz_2000_Mizuniv_test_na_Rosii — закритий тест фазової діагностики
Що в книзі лишилося непроробленим
- Ч. IV–V (людина як електромагнітна й автоколивальна система, біоритми, космос і епідемії) — можливий матеріал для Heistychna_nauka_pro_dukhovnu_enerhiyu, але потребує звірки з сучасною фізіологією, бо саме тут шари B і C змішані найгустіше.
- Ч. VIII, розділи про Арктику й радіаційне забруднення (с. 538–582) — фактаж, потенційно корисний для Chornobylska_zona_iak_antymatrytsia і теми біосферного обліку.
- Ч. III, біогеохімічні цикли й енергія в екосистемах (с. 240–259) — можлива опора для Operatsyonalyzatsyia_byosfernoho_uchyota.