Салінз. Економіка кам’яного віку — конспект
Sahlins M. Stone Age Economics. Chicago: Aldine-Atherton, 1972. Рос. видання: Салінз М. Економіка кам’яного віку. — М.: ОГІ, 1999. — 296 с. ISBN 5-900241-27-0. Переклад О. Ю. Артемової, Ю. А. Огородновой, Л. М. Огороднова; наукова редакція і примітки О. Ю. Артемової; передмова А. В. Коротаєва; рецензент Є. С. Новик. Видано в рамках програми «Translation Project» ЦЄУ за підтримки OSI–Budapest і OSIAF–Moscow.
Сторінки нижче — за PDF-сканом (ABBYY FineReader, 292 стор.); нумерація зсунута приблизно на −3 відносно друкованої.
Структура книги
| Розділ | Стор. (друк.) | Стор. (PDF) |
|---|---|---|
| А. В. Коротаєв. Передмова | 6 | 4–10 |
| Вступ | 15 | 12–15 |
| 1. Суспільство первісного достатку | 19 | 16–50 |
| 2. Домашній спосіб виробництва: структура недовиробництва | 53 | 51–95 |
| 3. Домашній спосіб виробництва: інтенсифікація виробництва | 102 | 96–135 |
| 4. Дух дару | 142 | 136–163 |
| 5. Про соціологію примітивного обміну | 170 | 164–204 |
| Додаток А. Реципрокність і ступінь спорідненості | 211 | 205–215 |
| Додаток В. Реципрокність і ранг спорідненості | 222 | 216–227 |
| Додаток С. Реципрокність і багатство | 233 | 228–236 |
| 6. Мінова вартість і дипломатія примітивної торгівлі | 241 | 237–274 |
| Бібліографія | 275 | 275–291 |
Позиція книги. Це маніфест субстантивізму проти формалізму: спроба економічної теорії, «яка могла б бути протиставлена тлумаченням економіки примітивних суспільств у дусі підприємницького буржуазного бізнесу». Салінз відкрито ставить себе в лінію Маркса проти Адама Сміта і працює з категоріями «виробництво для споживання / виробництво для обміну», Т–Г–Т′ проти Г–Т–Г′.
Термінологічна примітка перекладачів (важлива для цитування): «primitive societies» тут не «первісні», а додержавні суспільства з відносно простішою організацією; усі вони пройшли тривалу самостійну історію. Reciprocity передається двояко: реципрокність — про відносини, реципрокація — про процес.
Розділ 1. Суспільство первісного достатку
Теза. Мисливці й збирачі — «первісно заможне суспільство»: усі потреби задовольняються легко, бо потреби малі. Достаток досягається малістю потреб, а не зростанням продукту.
Емпірика.
| Група | Час праці | Калорії |
|---|---|---|
| Арнемленд, Хемпл Бей і Фіш Крік (McCarthy & McArthur, 1960) | 4–5 год/добу | 2160 / 2130 ккал |
| Бушмени !кунг, Добе (Lee, 1968–69) | 2,2 роб. дні/тиждень; ≈2 год 9 хв/добу; 35 % не працювали взагалі | 2140 при потребі 1975 |
| Хадза (Woodburn, 1968) | «менше двох годин на добу за рік загалом» | — |
| Хануну, підсічно-вогневе землеробство (Conklin, 1957) | 1200 год/рік ≈ 3 год 20 хв/добу | — |
| Австралія XIX ст. (Grey, 1841; Eyre, 1845) | 2–4 год/добу | — |
Ключові формулювання.
- «Праця цих людей не є виснажливою… вони скоріше недовикористовують свої об’єктивно наявні економічні можливості.»
- Проти неоліту: «У міру еволюції культури кількість праці на душу населення збільшується, а кількість дозвілля — зменшується.»
- Хадза і бушмени свідомо відмовляються від землеробства: «Навіщо нам вирощувати рослини, коли у світі так багато горіхів монгомонго?»
- Про запаси: накопичення технічно можливе, але блокується мораллю — Лі зауважує, що воно читається як «утаювання». «Запасання їжі може бути технічно можливим, але економічно небажаним і соціально невигідним.»
- Ціна режиму: мобільність, мінімум майна, а також інфантицид, геронтоцид, статеве утримання — «ціна, яку доводиться платити за хороше життя».
- Головна теза для нашого корпусу: «Бідність не є мала кількість предметів споживання… вона виражає відношення між людьми. Бідність — це соціальний статус. І як така вона є винаходом цивілізації.» І поруч: «Голод як явище зростає абсолютно і відносно у міру еволюції культури.»
- Самокритика наприкінці розділу: етнографія мисливців — «переважно збірка повідомлень про неповноцінні культури», бо обрядові цикли й системи обміну руйнуються першими при колонізації. Мурнгін як контрприклад «налагодженої діяльності».
Розгортання → Strukturne_nedovyrobnytstvo, розділ I.
Розділ 2. ДСП: структура недовиробництва
Теза. «Примітивні економіки є недовиробничими»: рівень виробництва низький відносно наявних можливостей.
Недовикористання ресурсів. Формула Аллана несуча здатність = 100 CL/P. Дані:
| Група | Реальна щільність | Розрахункова | Відношення |
|---|---|---|---|
| Нарегу-чімбу, Нова Гвінея | 288/милю² | 453 | 0,64 |
| Куікуру, Бразилія | 145 (село) | 2041 | 0,07 |
| Ібан, Борнео | 23 | — | — |
Аллан про ліси Конго і Гану до какао-буму, Спенсер про ПСА: «більшість „пересувних” землеробів функціонують на рівні нижче максимуму свого потенціалу». Спенсер прямо: соціальні явища, а не несуча здатність землі, беруть на себе динамічну функцію контролю щільності.
Найважливіша примітка Салінза (виноска 5): «прес на землю є насамперед не функцією технології і ресурсів, але функцією доступу виробників до задовільних засобів існування» — тобто демографічний тиск є похідною від структури, а не від техніки. Це б’є по всіх поясненнях походження держави через перенаселення.
Недовикористання робочої сили. Дуглас про леле і бушонг: чоловік бушонг у виробництві майже вдвічі довше за життя. Річардс про бемба: працюють старі, молодь — ні; «п’ятеро старих працювало 14 днів з 20; семеро молодих — сім днів з 20». Причини — полігінія, вікові класи, воїнський статус.
Виробництво для існування. ДСП виробляє споживчі вартості: Т–Г–Т′ проти Г–Т–Г′. «ДСП по суті є антинадлишковою системою». Колоніальний маркер: при підвищенні цін тубільці вирощують на продаж менше, при зниженні — більше, бо мета фіксована в речах, а не в грошах.
Пірен про раннє середньовіччя як історичний кейс тієї самої логіки — і як міна під нашу лінію переходу (див. Strukturne_nedovyrobnytstvo, розділ IV).
Правило Чаянова. «Інтенсивність праці в системі домашнього виробництва для споживання змінюється обернено до відносної працездатності виробничих одиниць.» Волоколамські дані: розкид від 78,8 до 216 роб. днів/працівника/рік, середнє 131,8, медіана 125,8.
Власність. Формула, яку беремо цілком:
«Володіння вождя — виробники — засоби виробництва. Буржуазне володіння — засоби виробництва — виробники.» Одне є право на речі через владу над людьми; друге — влада над людьми через право на речі.
Об’єднання (pooling). Морган: «живий комунізм». Об’єднання — відношення всередині, реципрокність — відношення між. «Реципрокність може лише розділяти і продовжувати існування економічно відокремлених ідентичностей.»
Анархія і дисперсія. ДСП = «вид анархії»; «організація, яку мають картоплини, складені в один мішок». Відцентровість як рефлекс миру. Карнейро: амазонські села рвуться при 500–600 осіб задовго до вичерпання землі.
Розділ 3. ДСП: інтенсифікація виробництва
Теза. Інтенсивність виробництва є функцією політичного придушення домашньої автономії.
- Тікопіа після циклону 1952–53 (Ферс, Спілліус): за тижні «Ми, тікопіа» розклалося; крадіжки навіть з ритуальних врожаїв; скрині з їжею під охороною. «Домогосподарство виявилося фортецею особистого інтересу, яка в умовах кризи піднімає мости.»
- «Все залежить від політичної протидії відцентровій тенденції, властивій ДСП.»
- Мід про манус: темп життя села пропорційний кількості лідерів. Дуглас про леле: «недостача авторитету… пояснює їхні злидні».
- Щедрість як механізм. Леві-Строс про намбіквара: частка вождя «виявлялася цілком у нього експропрійованою». Таїтянський Ха’аманімані. Ескімоське: «Подарунок створює рабів так само, як батіг створює собак».
- «У всьому світі „реципрокність” є категорією, властивою експлуатації.»
- Меланезійський бігмен інтенсифікує власне домогосподарство: «його руки постійно в землі»; полігінія як спосіб розширення робочої сили. Ізіковіц про ламет: боротьба за престиж «змушує їх до виробництва надлишку».
Розгортання → Retsyproknist_iak_katehoriia_ekspluatatsii, розділи II–III.
Розділ 4. Дух дару
Теза. Виправлення Маусса щодо хау і політичне прочитання «Нарису про дар».
- хау ≠ ваіруа. Ваіруа — душа, тінь, покидає тіло уві сні. Хау до анімізму не належить, воно ближче до аніматизму і майже синонімічне маурі.
- Хау і маурі = плодючість, продуктивність, вітальність. Бест: «Хау землі — це її вітальність, плодючість»; маурі кладуть на поля для врожаю; хау лісу забезпечує рясноту дичини.
- У світському обміні хау речі = приріст на ній. Логіка обов’язку віддачі: благо має повернутися до джерела, аби підтримати його як джерело.
- Висновок: Маусс помилявся щодо «духу дарителя», але мав рацію глибше — хау є загальним принципом продуктивності, який не розрізняє духовне і матеріальне, бо у маорі економічне, соціальне, політичне і релігійне організовані одними відносинами.
- Політична філософія. «Примітивний аналог суспільного договору — не держава, а дар.» Дар організує суспільство сегментарно, а не корпоративно: «Реципрокність — це відношення „між”. Вона не розчиняє окремі частини всередині ширшої єдності, а, навпаки, увічнює їх.» Сили не відчужує: «задіяна лише воля, а не право».
- Порівняння з «Левіафаном»: Warre у Гоббса — не бійка, а право на силу протягом часу; це вже вид суспільства. Мосс за настроєм ближчий до Руссо, за аналітикою — до Гоббса.
Розділ 5. Про соціологію примітивного обміну
Об’єднання vs реципрокність. Об’єднання = «центричність» Поланьї, відношення всередині. Реципрокність = «симетрія», відношення між.
Редистрибуція. Малиновський: «вождь усюди діє як племінний банкір». Дві функції: практична (забезпечення) і інструментальна (ритуал спільності й підпорядкування). Ферс про тікопійське aha.
Спектр реципрокності:
| Форма | Правило | Соціальна зона | Практичний маркер |
|---|---|---|---|
| Генералізована (A → B) | віддача не обумовлена; «чистий дар» Малиновського | домогосподарство, близька рідня | допустимий односторонній потік |
| Збалансована (A ↔ B) | еквівалент у стислий термін | партнери, сусідня громада | односторонній рух неприйнятний, відносини рвуться |
| Негативна (A ← B) | здобуття без віддачі: торг, хитрість, набіг | чужинець, міжплемінна арена | lex talionis як відповідь |
Ключова асиметрія: при генералізованій реципрокності рух цінностей підтримується соціальними відносинами; при збалансованій — соціальні відносини залежать від руху цінностей.
Мораль як функція дистанції. Второзаконня 23:21; Олівер про сіуаї; Веблен; Посписіл про капауку («внутрішня торгівля осуджувана, зовнішня дає і вигоду, і престиж»).
Додатки А–С кількісно перевіряють залежність форми реципрокності від ступеня спорідненості, рангу і багатства.
Розділ 6. Мінова вартість і дипломатія примітивної торгівлі
Постановка. Антропологія має теорію неміновою вартості (сфери обміну, неконвертованість між ними) і мусить добудувати теорію мінової — або віддати поле попиту й пропозиції.
Матеріал. Три системи: Вітіаз Стрейтс, Хуон Галф (Нова Гвінея), ланцюг обміну Північного Квінсленду (≈400 миль на південь від Кейп-Йорка).
Спостереження.
- «Характерна риса обміну в примітивних суспільствах — невизначеність умов»: ті самі речі йдуть у різних пропорціях у тому самому місці й часі.
- Торг — нетипова стратегія, застосовується переважно до чужинців.
- Наближення до фіксованої норми настає на периферії соціального життя, всередині громади амплітуда велика.
Механізм.
«Примітивним аналогом ділового механізму ціноутворення є не традиційні обмінні курси, а традиційні обмінні відносини.» Тиск попиту/пропозиції поглинає партнерство: сторона з надлишком переплачує, партнер зобов’язаний прийняти. Сіо: «Якщо друг із лісу приходить з луком, ти маєш йому допомогти». Тробріанське вазі: рибалки тримають курс риба–ямс попри вдесятеро вигіднішу ловлю перлин — «гроші лишаються слугами звичаю».
Межа. Тактика переплати стійка лише за оборотного дисбалансу. Інакше напруга накопичується, і «одна група вступає на шлях економічного розвитку за рахунок привласнення праці іншої групи». Розв’язання системи — не перегляд курсу, а перегляд складу партнерів; постконтактна Меланезія як кейс.
Параметри чутливості: тип партнерства (спорідненість жорсткіша за дружбу), публічність трансакцій, свобода добору нових партнерів.
Розгортання → Partnerstvo_zamist_tsiny.
Що з книги входить у корпус
| Теза | Куди |
|---|---|
| Недовиробництво як структурна норма; правило Чаянова | Strukturne_nedovyrobnytstvo |
| Формула двох типів власності | Strukturne_nedovyrobnytstvo · Fynykyiskaia_matrytsa |
| Реципрокність як категорія експлуатації; хау = плодючість; дар як сегментарний договір | Retsyproknist_iak_katehoriia_ekspluatatsii |
| Партнерство замість ціни; оборотний vs необоротний дисбаланс | Partnerstvo_zamist_tsiny · Zashchyta_ot_vneshneho_dysparyteta |
| Бідність як соціальний статус і винахід цивілізації | Termodynamika_matrytsi |
| Профіль автора, «беремо / адаптуємо / не беремо» | Salinz |
Три місця, які працюють проти корпусу
- Реципрокність універсально є категорією експлуатації — вимагає структурної, а не етичної відповіді на питання «чим домен відрізняється від бігмена».
- Ціна безкризовості — відмова від складності й від людей (мобільність, мінімум майна, інфантицид, геронтоцид).
- Продуктивності без концентрації влади в матеріалі книги немає.
Плюс міна Пірена: відключення від ринку в історичному матеріалі виглядає як втрата технологічної стелі, а не як звільнення.
Зв’язки
Внутрішні
- → Salinz · Strukturne_nedovyrobnytstvo · Retsyproknist_iak_katehoriia_ekspluatatsii · Partnerstvo_zamist_tsiny
- ↔ Ekonomyka_dara — виправлення розділу про хау
- ← Beskryzysnaia_ekonomyka_Etnoheneza
Зовнішні
- Sahlins M. Stone Age Economics. — Chicago: Aldine-Atherton, 1972.
- Салінз М. Економіка кам’яного віку. — М.: ОГІ, 1999. — 296 с.