Белая 2021 — джерела раннього Цюаньчжень

Бібліографія: Белая И. В. Раннее учение Цюаньчжэнь: источники и исследования // Общество и государство в Китае. М.: ИВ РАН, 2021. Т. LI. Ч. 1. С. 68–99. DOI 10.31696/9785907384699-2021-51-1-68-99. Файл: E:\5 Library\4 Mysticism\Chinese Mysticism\Belaia_I_V__Rannee_uchenie_Tsiuanchzhen_(istochniki_i_issledovaniia).pdf (текстовий шар є).

Зміст (E)

  • Огляд історіографії: Росія (Палладій 1866; Торчинов 1998, гл. VI — «вимагає перегляду»), Китай (Чень Юань 1941), Японія, Захід (Yao Tao-chung 1980; Marsone; Goossaert; Eskildsen 2004; Komjathy 2007).
  • Шість агіографічних джерел у Дао цзані, серед них: Цзінь лянь чжен цзун цзі (передмова 1241); Ґаньшуй сянь юань лу (1288, 57 епітафій, відкривається указом Хубілая 1269); збірка житій, що відкривається запрошенням Чингісхана до Цю Чанчуня.
  • Чанчунь чжень жень сі ю цзі (1228), за щоденником Лі Чжичана; рос. пер. — Палладій (Кафаров), 1866; англ. — Waley 1931.
  • Фрески палати Чун’яна в Юнлеґун — «візуальна історія» (49 фрагментів).
  • Назва: «Полное совершенство» (Complete Perfection, за Комʼяті).

Праці Белої для пошуку

  • Феномен субтрадиции в даосизме (на материале корпуса сочинений Сунь Бу-эр). Дисс. д. филос. н. Казань, 2019.
  • Цикл про жіноче подвижництво в Цюаньчжень доби Цзінь і Юань (2017 a–c; 2018 a–b).
  • Поучения Изначальной владычицы Сунь Бу-эр. М.: Ганга, 2020.

Використано в