Лихачёв, Панченко, Понырко 1984 — «Смех в Древней Руси»

Бібліографія. Лихачёв Д. С., Панченко А. М., Понырко Н. В. Смех в Древней Руси. Л.: Наука, 1984. 295 с. Файл: E:\5 Library\4 Mysticism\Лихачев Д.С. Смех в Древней Руси. 1984.pdf (303 с., текстовий шар є).

Будова

• Лихачёв, «Смех как мировоззрение» (с. 7–71): смеховий світ; лицедійство Грозного; роздвоєння; бунт кромешного світу; Аввакум.
• Панченко, «Смех как зрелище» (с. 72–153): давньоруське юродство; юродство як видовище; юродство як суспільний протест.
• Понырко, «Святочный и масленичный смех» (с. 154–202).
• Додатки: листи юродивого XVII ст., смеховi тексти (с. 205–285).

Тези

• Антисвіт («изнаночный, кромешный, опричный») — завжди світ зла; сміх роздягає й зрівнює.
• Опричнина — смеховий антисвіт, що став дійсністю й утратив сміх. XVII ст. — наступ антисвіту й загибель смехової системи.
• Юродство — «третій світ», «институт протеста» XV — сер. XVII ст.; кінець — у розколі (юродивий стає «человеком партии») і за Петра.
• Святкове кощунство має вбудоване очищення (Богоявлення).

Використано

Litsenzovanyi_holos_znyzu_mandrivni_spivtsi_i_blazni § XIV.3a, XIV.4 (пп. 8–11).