Реєстр шару A
Шар A перебудовано за правкою П3: не за іменами файлів, а вилученням тверджень. Витягач розділяє три типи чисел — P (твердження про період), D (історична дата чи інтервал), O (задокументована зовнішня періодичність). Тесту К1–К5 підлягають лише P.
Скрипт: meta/audit_extract.py. Вивантаження: meta/audit_layerA.json.
I. Що дав перерахунок
| Було (за іменами) | Стало (за твердженнями) | |
|---|---|---|
| Ноти | 38 | 98 |
| Одиниця роботи | нота | величина — 171 |
| Хибні спрацювання | невідомо | ~20–30% (оцінка на вибірці) |
Нот більше, а не менше — і це не помилка попередньої оцінки, а зміна предмета. За іменами ловилися «фазові» ноти; за твердженнями ловляться числа скрізь, зокрема там, де їх не чекали: в економічних, ритуальних, правових нотах. Заразом підтвердилось П3 у зворотний бік: Andskyi_etnohenez_po_fazam і Yranskyi_etnohenez_po_fazam із шару A випали повністю — усі їхні числа виявились датами (D), а не періодами.
Класифікація в цілому: 227 сирих спрацювань P → 171 різна величина; 25 дат; 27 зовнішніх періодичностей (Ісе кожні 20 років, Кумбха-мела 12, Олімпіада 4, Ювілей 50 — чужі задокументовані ритми, не наші твердження).
II. Наскрізні величини
Числа, що повторюються в трьох і більше нотах, — це не окремі твердження, а константи корпусу. Аудитувати треба їх, а не ноти.
| Величина | Нот | Що це |
|---|---|---|
| 1200 років | 7 | повний етногенез, Гумільов |
| 1200–1500 років | 5 | не вилка — дві різні межі, див. розд. IV |
| 3–4 покоління | 6 | цикл асабії, Ібн Хальдун |
| 50 років | 6 | різні контексти |
| 600 років | 5 | такт (експансія / культура) |
| 300 років | 4 | фази |
| 1–2 покоління | 4 | горизонт витіснення каналу |
| 60–80 років | 4 | кондратьєвська хвиля |
| 250 років | 4 | — |
| 120 років | 3 | цикл асабії в роках |
III. Перший результат: 1200 корпус тримає
Головна константа перевірена наскрізь по всіх одинадцяти входженнях (7 + 5 з перекриттям). Результат кращий за очікуваний.
| Нота | Як подано 1200 | К1 |
|---|---|---|
| Empyrycheskaia_prohramma_falsyfytsyruemost | «Тверде ядро (приймається як рамка, не тестується напряму): етногенез циклічний, період 1200–1500 років — ядро Гумільова» | ✓✓ |
| Etnohenez_kak_tsyklycheskyi_protsess | «Тривалості Гумільова (~1200 років повного циклу) ми використовуємо як…» | ✓ |
| Humylev | «Триває ~1200 років від пасіонарного поштовху до меморіальної» | ✓ |
| Ehypetskyi_etnohenez_po_fazam | «~3000 років — на порядок довше “нормального” гумільовського циклу (~1200)» | ✓ |
| Kurdskyi_etnohenez_po_fazam | «після повного циклу (~1200–1500 років)», з іменем Гумільова | ✓ |
| Kondratievski_tsykly_ta_etnohenez | «гумільовський етногенез (~1200–1500 років)» | ✓ |
| Nalozhennia_etnohenezu_i_sfernoho_perekhodu | «пасіонарність P(t), період 1200–1500 років» | ✓ |
| Sotsiohenez_po_fazakh_etnohenezu | «у Гумільова — довший (пасіонарний заряд на ~1200 років)» | ✓ |
| Trendy_i_fazy_etnohenezu | «Гумільов припускає… ~1200—1500 років» | ✓ |
| Vkladeni_ostsyliatory_asabiia_i_pasionarnist | «повний етногенез (~1200 років)» — джерело не в реченні, але в Key Connections | ~ |
| Fylosofyia_vremeny | «Етнос — 1200 років» у переліку швидкостей відтворення біосферних контурів | ✗ |
Десять з одинадцяти проходять. Провал один — і це той самий, що знайшов пілот. Тобто Fylosofyia_vremeny не симптом системної хвороби, а одиничний зсув регістру.
IV. Правка: «1200–1500» — не вилка, а дві різні межі
Реєстр показував дві величини — «1200 років» (7 нот) і «1200–1500» (5 нот), і друга читалась як інтервал невизначеності. Схема етногенезу показує, що це дві названі точки:
- 1200 — кінець інерційної = кінець другого 600-річного такту (Anker_nadlomu_i_takt_600);
- 1500 — кінець обскурації, хвіст за межами тактів.
Отже правка К1 у пʼяти нотах: не уточнювати діапазон, а розщепити його — дивитись, яка з двох меж мається на увазі. Одна й та сама запис означає в них різне.
Асиметрія доказовості: 1200 несуче, 1500 — ні
Це не просто дві межі, а межі дуже різного статусу, і саме тут головна дірка.
Щоб спостерегти 1500, потрібен етногенез, який пройшов повний курс ендогенно, не будучи обірваним ззовні. Таких майже немає: переважна більшість гине або асимілюється задовго до обскурації. У самого Гумільова 1200–1500 — це потенційна межа, як максимальна тривалість життя виду, а не типова. Корпус же вживає її так, ніби вона модальна.
Зворотний відбір. Ті випадки, що таки доходять до 1500+, — систематично нетипові: релікти, гірські ізоляти, діаспори (вірмени, баски, євреї, осетини — див. Skifo_osetynska_osova_model). Вони дожили саме тому, що вийшли зі звичайної динаміки — ізоляцією, ендогамією, діаспорною структурою. Калібрувати нормальний хвіст на аномальних кейсах не можна.
Наслідок для розмітки:
| Ділянка кривої | Кейсів для перевірки | Статус |
|---|---|---|
| 0–600 (такт 1) | багато | придатна до E |
| 600–1200 (такт 2) | помітно менше | E/M |
| 1200–1500 (обскурація) | одиниці, і всі нетипові | M |
| 1500+ (меморіальна) | лише релікти | M, майже без опори |
Добра новина для схеми анкера: вона працює виключно в діапазоні поштовх → 1200, тобто у двох тактах. Число 1500 їй не потрібне взагалі. Схема живе цілком у спостережуваній частині кривої — і це її сильна сторона, яку варто назвати прямо.
V. Виправлення попередньої оцінки
Раніше я порахував «37 з 41 нот шару A без розмітки E/M» і подав це як головну дірку. Оцінка була неправильна — вимірювала не те. Пошук ішов по літерах «E/M» усередині кожної ноти, а корпус тримає розмітку централізовано: Empyrycheskaia_prohramma_falsyfytsyruemost оголошує 1200–1500 твердим ядром, що не тестується напряму, — один раз для всього корпусу, а не в кожній ноті.
Це інша архітектура дисципліни, і вона законна. Питання лишається вужче: чи всі наскрізні величини мають таку декларацію. 1200 має. Про 600 і 120 з реєстру не видно.
VI. Черга робіт
- 600 років (5 нот) — походження такту не назване в жодній із перевірених. Найімовірніший наступний ✗.
- 120 років / 3–4 покоління (3 + 6 нот) — Ібн Хальдун названий; перевірити К5: чи обґрунтовано перенесення арабського матеріалу на Рим, Китай, Україну.
- 60–80 років (4 ноти) — кондратьєвська хвиля; перевірити К3, оператор переходу між хвилями.
- Решта 160 величин — прогін по К1–К5 з відсівом хибних спрацювань.
Відкриті питання
- Чи варто винести всі наскрізні константи в одну ноту-реєстр із декларацією статусу, за зразком твердого ядра, — щоб окремі ноти на неї посилались, а не повторювали число?
- Витягач дає ~20–30% хибних спрацювань (вік учасників копи, історичні лаги). Чи потрібен фільтр за роллю числа в реченні, чи дешевше відсівати вручну на прогоні?
- Чи є в корпусі числа, які не ловляться жодним патерном, — величини без одиниці («цикл у три такти»)?