Спотворення як відбиток субстрату

Субстрат зберігається не в словнику, а у формі помилки. Материнський канал продовжує працювати як механізм передачі — але передає мову, вивчену погано, і саме це «погано» стає нормою наступного покоління. Те, що ми звикли шукати як залишок, насправді є систематичною деформацією.


I. Напрям вирішує все

Механізм називається мовний зсув із недосконалим засвоєнням (language shift with imperfect L2 acquisition) і спостерігається на живих випадках, а не тільки реконструюється.

Головне правило: спотворення вносить той, хто переходить.

Хто переходить на чужу мовуЩо виживаєДе осідає субстрат
Прийшлі чоловіки → на місцеву мовумісцева мовау місцевій мові з’являються риси мови прийшлих
Місцеве населення → на мову прийшлихмова прийшлиху мові прийшлих осідають риси місцевої

Індоєвропейська мова в Європі перемогла. Отже зсув ішов у другий бік: місцеві засвоювали мову прийшлих, і засвоювали недосконало. Якби переходили батьки, Європа говорила б неіндоєвропейськими мовами.

Це важливо, бо інтуїція зазвичай працює навпаки — здається, що спотворює той, хто прийшов і «не міг вивчити». Насправді той, хто прийшов, свою мову зберігає; ламає її той, хто до неї переходить.


II. Домогосподарство як реактор

Схема, що з’єднує генетику з граматикою на рівні одного двору:

G0   батько: ІЕ як рідна (L1)
     мати:  місцева як рідна, ІЕ як погано вивчена друга (L2)

G1   дитина чує переважно материнський вхід за обсягом
     → засвоює материнський L2 як власну норму
     → батькові поправки діють частково і не на все

G2   для онука ця норма вже рідна мова
     → субстратні риси перестають бути помилкою й стають правилом

Ключове: материнський канал не переривається — він і далі є основним каналом передачі мови. Змінюється те, що по ньому передається. Мати передає не свою мову, а свою версію чужої.

Звідси уточнення до Mova_materiv_zhinochyi_kanal_transmisii: жіночий канал трансмісії зберігається навіть тоді, коли жіночу мову втрачено. Він працює на заміщеному змісті — і саме тому в результаті лишається відбиток, а не порожнеча.


III. Одна подія — два незалежні канали

Слід у геноміСлід у мові
Що сталосячоловічі лінії замінено, жіночі утриманомову замінено, спосіб вимови й частину структури утримано
Носій слідумтДНКфонологія, морфологічні спрощення, синтаксичні кальки, топоніміка
Хто «зберігся»місцеві жінкимісцева мовна звичка
СтатусE за фактом асиметрії (Materynskyi_henom_stepovoi_Yevropy)E за механізмом, M за вагою (розділ V)

За правилом із Chotyry_kanaly_dopysemnoho генетика й мова — справді незалежні канали: вони не можуть забруднити один одного. Тому їхнє сходження тут має вагу, якої не мало б сходження міфу з обрядом.

Формулювання, яке корпус може собі дозволити: жіночий субстрат виявляється двічі — у материнському геномі й у материнському акценті — і ці два свідчення отримані незалежно.


IV. Що прийнято, а що оспорюється

Розрізняти обов’язково, бо в популярній літературі це подається одним списком.

ВипадокСтан у науці
Догрецькі топоніми на -нт-/-сс- (Корінф, Парнас, гіацинт, Кносс)прийнято широко; найчистіший приклад субстрату в ІЕ-мові
Частка германської лексики без надійної ІЕ-етимологіїоспорюється; цифра «близько третини» гуляє літературою і потребує перевірки перед вживанням
Субстратне пояснення закону Гримма / германського пересувуоспорюється серйозно
Афразійські паралелі в синтаксисі острівного кельтськогооспорюється сильно; позиція меншості
Догрецькі й доанатолійські гідроніми Європи загаломприймається частково, залежно від школи

Правило вживання: у корпусі спиратися на перший рядок, решту згадувати з позначкою спірності, а не як підтвердження.


V. Вага механізму: субстрат проти звичайної дивергенції

Питання, на якому будується вся конструкція: чи субстрат пояснює розмаїття європейських ІЕ-гілок?

Мейнстрим каже — переважно ні. Розходження гілок пояснюється звичайною дивергенцією після розділення: ізоляція плюс час, класичне дерево. Субстрат додає окремі риси й лексику, але не є головним двигуном.

Наша позиція:

ТвердженняСтатус
Мовний зсув із недосконалим засвоєнням існує й лишає систематичні слідиE — спостерігається на живих випадках
Він діяв під час ІЕ-експансії в ЄвропіE за окремими випадками (догрецький субстрат)
Він є головним джерелом розмаїття європейських гілокM, позиція меншості; вага не виміряна

Останній рядок — саме те місце, де корпус зобов’язаний зупинитись. Механізм красивий і працює, але «працює» і «пояснює більшу частину» — різні твердження.


VI. Фальсифікатор і північноєвропейський парадокс

Якщо субстрат — головний двигун розмаїття, то частка субстратних рис має корелювати з часткою достепової предковості по регіонах: більше місцевого населення — більше спотворення.

Перевірка одразу дає незручність:

РегіонСтепова предковістьНеетимологізована лексика
Північна Європа (германський ареал)максимуммаксимум
Південна Європа (грецький ареал)мінімумпомірна, але субстрат добре впізнаваний

Кореляція не просто нечітка — вона може йти в протилежний бік. Це не спростовує механізм, але змушує вибирати з трьох варіантів:

  1. Субстрат не є головним двигуном (мейнстрим має рацію).
  2. «Субстрат» германського — не неолітично-землеробський, а щось інше: або дозасвоєний шар усередині самої степової традиції, або пізніші контакти, або результат кількох накладених зсувів.
  3. Частка неетимологізованої лексики вимірює не субстрат, а щось третє — наприклад, глибину нашої незнання германської етимології.

Третій варіант неприємний і його треба тримати: «без надійної етимології» — це твердження про стан науки, а не про мову.


VII. Наслідок: перевизначення субстрату

Головне, що дає ця нота корпусу, — зміна самої процедури пошуку.

БулоСтає
Субстрат — це те, що збереглося (слова, топоніми, звичаї)Субстрат — це те, що спотворило
Шукаємо залишкиШукаємо систематичні аномалії
Доказ: знайдено елемент без походженняДоказ: знайдено відхилення, регулярне й спрямоване
Слабкість: залишок легко пояснити запозиченнямСлабкість інша: аномалію треба відрізнити від внутрішнього розвитку

Це той самий хід, що в Dvi_shvydkosti_artefakta: діагностичним є не наявність речі, а систематичність її поведінки. Одиничний елемент без етимології нічого не доводить; регулярне відхилення на кількох рівнях одразу — доводить.

І це переносне правило. Воно застосовне не лише до мови:

  • у праві — не залишки старих норм, а систематичні викривлення нових під тиском старих;
  • в обряді — не архаїчний елемент, а регулярна «помилка» у виконанні запозиченого обряду;
  • в економіці — не архаїчна практика, а стійке відхилення від логіки принесеного укладу.

У цьому сенсі автокреолізація і креолізаційний двигун описують той самий процес на рівні цілого суспільства: нове засвоюється недосконало, і саме недосконалість стає своїм.


VIII. Беремо / адаптуємо / не беремо

БеремоАдаптуємоНе беремо
Механізм зсуву з недосконалим засвоєннямПрив’язуємо до домогосподарства й материнського входуТезу, що спотворює той, хто прийшов — напрям зворотний
Догрецький субстрат як еталонний випадокРобимо з нього зразок доказовості для іншихГерманську «третину лексики» як усталений факт
Перевизначення субстрату через деформаціюПереносимо правило на право, обряд, економікуЗаміну дерева мов субстратним поясненням
Північноєвропейський парадоксТримаємо як власний фальсифікаторІгнорування парадоксу заради стрункості

Open Questions

  • Чи існує кількісна міра субстратної деформації, придатна для порівняння гілок? Без неї «більше субстрату» лишається враженням.
  • Чи корелюють мовні ізоглоси з межами дошнурового населення за генетичними даними? Це прямий тест, і дані для нього вже є.
  • Скільки поколінь потрібно, щоб L2-норма стала рідною? Живі випадки зсуву дають порядок величини — його варто винести окремо, бо він задає темп усієї моделі.
  • Чи діє механізм у зворотний бік у корпусі: де степова мовна звичка спотворила щось інше, а не навпаки?
  • Як відрізнити субстратну аномалію від внутрішнього розвитку? Це головна методична дірка розділу VII, і без процедури розрізнення правило працює лише в очевидних випадках.
  • Чи можна застосувати перевизначення субстрату до фінно-угорського шару — тобто шукати не залишки, а систематичні викривлення слов’янських норм?

Зв’язки

Внутрішні

Зовнішні

  • Schrijver P. — праці про мовні контакти й субстрати ранньої Європи.
  • Beekes R. Etymological Dictionary of Greek — догрецький субстрат, шар на -нт-/-сс-.
  • Kuiper F.B.J.; Salmons J. — германська субстратна гіпотеза (оспорювана).
  • Vennemann Th. — васконська й атлантична гіпотези (переважно відкинуті; наводяться як приклад надмірного розширення механізму).
  • Kristiansen K. et al. — контакт і формування мов у шнуровому горизонті (2017).
  • Thomason S., Kaufman T. Language Contact, Creolization, and Genetic Linguistics (1988) — класична типологія зсуву й запозичення; базова опора для розділу I.