Амазонки: грецьке дзеркало і савроматська дійсність

Під словом «амазонка» лежать три різні речі: грецький образ — жінки без чоловіків, яких герой мусить перемогти; савроматська дійсність — дівчата зі зброєю в змішаному суспільстві; і оповідь Геродота, яка з’єднує перше з другим. Корпус досі брав їх разом. Девіс-Кімболл дає підстави розшарувати: перше — про греків, друге — про степ, третє — міф про народження народу.


I. Грецький шар

Що можна сказати про амазонок, не виходячи за межі грецького мистецтва й письма (у книзі це розділ 7, регістр C, але факти загальновідомі):

  • На вазах — із VII ст. до н.е.; у класичну добу сюжет такий частий, що має власну назву — амазономахія.
  • У Гомера вони «рівні чоловікам»; у пізнішому епосі приходять на допомогу Трої, і Ахілл убиває Пентесілею та закохується в мертву.
  • Дев’ятий подвиг Геракла — пояс Іпполіти.
  • Вони завжди програють. Скільки б не було сюжетів, фінал один.
  • Батьківщини в них немає. Північна Африка, Егеїда, Фермодонт, Кавказ, степ. Лісій каже, що поразкою під Афінами вони «зробили свою країну безіменною».
  • Одягаються так, як ворог цього сезону. До 490 року — в грецькі шоломи й короткі туніки. Після Марафону — в каптани, вузькі штани й гострі шапки.
  • Однієї груді немає ніде. Жодне зображення не показує амазонку без груді; це пізня етимологічна вигадка.

Найпромовистіший предмет — епінетрон із Лувру, початок V ст. до н.е. Це керамічна накладка на стегно, по якій афінянка розтирала вовну перед прядінням. На одному боці намальовано афінянок за вовною. На другому — амазонок перед боєм. Жінка, що сидить удома й пряде, тримає на коліні обидва свої портрети: яка вона є і якою їй бути не можна.


II. Що це за дзеркало

Читання авторки, за літературою: міф про амазонок — застережна оповідь. Він показує, що буде, якщо жінка їздитиме верхи, сама обиратиме чоловіка й житиме без нагляду: вона стане кровожерливою, розпусною, вбиватиме синів і врешті загине від руки справжнього мужа.

Якщо скласти ознаки амазонки, виходить точний негатив афінської дружини:

АфінянкаАмазонка
не виходить із жіночої половиникочує
статус неповнолітньоїсама собі закон
заміж у чотирнадцять, за кого скажутьсама обирає, раз на рік
вовналук
народжує синів полісусинів убиває або віддає

Це не свідчення про степ. Це свідчення про Афіни, написане методом інверсії — той самий прийом, що в Hrecheskye_myfy_kak_zerkalo_psykhyky. З нього можна дізнатися, чого боявся афінський чоловік. Про савроматів із нього не дізнатися нічого.

Корисне застереження самої авторки: функціональне пояснення — здогад. Вона бачить і зворотний бік: афінянка, що дивиться на епінетрон, може й заздрити.


III. Савроматський шар

Що лежить у землі (Pokrovka_try_statusy_i_zhinoche_tsentralne_pokhovannia, Voitelka_do_materynstva_vikovyi_klas_a_ne_kasta):

  • окремого жіночого племені немає; ні міст, ні некрополів, ні мистецтва «з амазонського погляду»;
  • савромати — змішане суспільство, де чоловіки й жінки поховані в одних курганах;
  • зброя — в могилах дівчат-підлітків, разом із сережками й прясельцем;
  • близько п’ятої частини воїнських поховань Нижнього Поволжя — жіночі;
  • найпочесніше місце в кургані — у жінки вогнища, а не у воїтельки.

Спільного з грецьким образом — кінь, лук і штани. Усе решта — ні.


IV. Геродот як місток

Оповідь про походження савроматів (IV, 110–117) можна розібрати на частини й до кожної прикласти те, що відомо.

Елемент оповідіЩо проти нього стоїть
Амазонки припливли з Фермодонтугрецький шар: звідкись треба було їх привезти
Скіфи б’ються з ними, а оглянувши вбитих, бачать, що це жінки—
Старші посилають наймолодших воїнів стати табором поруч і не битисяюнацький загін, що йде окремо: [[Koryos_voinski_bratstva
Табори сходяться; пари складаються поодинці, потім усі разомвійна переходить у шлюб
Амазонки відмовляються жити зі скіфськими жінками: «ми стріляємо з лука й їздимо верхи, а ваші жінки сидять у возах»різниця укладів двох сусідніх степових народів
Юнаки забирають свою частку спадку, і всі разом ідуть за Танаїсвідділення молоді з майном
Савроматки відтоді полюють і воюють, носять чоловічий одягархеологія: так
Дівчина не виходить заміж, доки не вб’є ворогаумова виходу з вікового класу
Савромати говорять по-скіфськи, але з помилками, бо амазонки не вивчили мову як слід ᵍмова дітей — це мова матерів

Якщо зняти перший рядок, решта складається в зв’язну оповідь про народження народу:

  1. зіткнення двох груп;
  2. перехід від бою до шлюбу — рівно та зчеплена пара, яку корпус описує як форму контакту, що породжує третього;
  3. відділення молоді обох статей від батьківської громади, з часткою майна;
  4. перехід за річку, на нову землю;
  5. новий уклад, у якому жінки зберігають зброю;
  6. нова говірка, зіпсована з материнського боку.

Останній пункт — мало не дослівне формулювання тези Mova_materiv_zhinochyi_kanal_transmisii, зроблене в V ст. до н.е.: діти говорять так, як говорять матері, і відхилення від норми показує, хто були матері. Пор. Spotvorennia_iak_vidbytok_substratu.

Тобто Геродот записав місцевий етногенетичний переказ, у якому жінки-прародительки — чужі, озброєні й нескорені, — і підставив на їхнє місце відомих йому амазонок. Грецьке в оповіді — тільки ім’я й кораблі.


V. Що з цього для архетипної серії

Amazonka - yunhianskyi rozbir зараз заготовка, і її історичну основу легко взяти не з того шару.

Грецька амазонка для архетипу не годиться. Це карикатура, намальована супротивником: жінка без чоловіка, без дому, без дитини, приречена на поразку. Будувати на ній зрілий жіночий архетип — означає успадкувати чужий страх.

Савроматська воїтелька годиться, але вона інша. Вона не проти чоловіків і не без дому. Вона — дівчина при зброї, яка потім стане господинею; і вогнище вона не покидала, прясельце лежить поруч із сагайдаком. Її сила не в тому, що вона відмовилася від жіночого, а в тому, що до жіночого зброя входить.

Геродотова прародителька — третій образ: та, що ставить умови. «Жити з вашими жінками ми не можемо; хочете нас — ідіть із нами». Це не воїтелька і не господиня, а засновниця.

«Духовну Амазонку» Лесі Українки варто зіставляти з другим і третім, а не з першим.


VI. Слово

Етимологія невідома. У книзі наведено тлумачення «та, що без чоловіка», з праіндоєвропейської. Є й інші: від іранського слова на позначення воїнів ᵍ. Грецьке «без груді» — народна етимологія. Корпус жодної не тримає.


VII. Беремо / адаптуємо / не беремо

БеремоАдаптуємоНе беремо
Розшарування на три речі«міф, щоб тримати жінок у покорі» → дзеркало грецької норми; про намір мовчимоамазонок як історичне жіноче плем’я
Зміну костюма після 490 року→ образ ворога наділяють рисами поточного ворогавідрізану грудь
Негативне свідчення археології→ відсутність племені — E«амазонки з Північної Африки»
Геродота IV, 110–117 без першого кроку→ етногенетичний переказ: бій, шлюб, відділення молоді, нова мовабуквальне прочитання
—грецьку амазонку як джерело архетипу → савроматську воїтельку і Геродотову засновницю—

🧪 E / M

#ТвердженняE/M
1Амазонки на грецьких вазах із VII ст. до н.е.; завжди програютьE — загальновідоме
2Після 490 до н.е. костюм стає східнимE — загальновідоме з вазопису
3Жодного зображення з однією груддюE
4Епінетрон: афінянки за вовною й амазонки на одному предметіE
5Міф служив утриманню афінянок у покоріM — авторка, за літературою
6Образ амазонки — негатив афінської дружиниM — наш, з її матеріалу
7Археологічних слідів жіночого племені немаєE — негативне
8Савроматки зі зброєю — в змішаному суспільствіE
9Геродот IV, 110–117 — місцевий переказ про народження народу з грецьким іменемM — наш
10Зіпсована мова савроматів — свідчення про мову матерівM — наш; сам текст ᵍ, у книзі не цитований
11Для архетипу придатні савроматська воїтелька і засновниця, не грецька амазонкаM — наш

Open Questions

  • Чи є в осетинському епосі або степовому фольклорі незалежний від Геродота переказ про жінок-прародительок зі зброєю?
  • Скіфські жінки «у возах» і савроматські «в сідлі»: чи бачить археологія таку різницю між Північним Причорномор’ям і Поволжям VI–V ст. до н.е.?
  • Що саме зіпсоване в савроматській мові проти скіфської — і чи можна це пов’язати з якимось субстратом?
  • Коли й де з’являється мотив відрізаної груді?
  • Хто в українській традиції відповідає Геродотовій засновниці — та, що ставить умови приходькові? Змієнога праматір?

Зв’язки

Внутрішні

Зовнішні

  • Davis-Kimball J. Warrior Women. — 2002. — с. 52–54, 112–131.
  • Геродот. Історія, IV, 110–117.
  • Лісій. Надгробна промова, 4–6.
  • Wilde L. W. On the Trail of the Women Warriors. — 2000.
  • Mayor A. The Amazons. — Princeton, 2014 ᵍ.