Постіндустріальний перехід за Гільбо: що беремо

Критичний розбір доктрини — в Hilbo_ehrehorialna_asymiliatsiia. Ця нота робить протилежну роботу: витягує з тієї самої книги те, що тримається, і показує, де саме проходить шов між придатною аналітикою й непридатною рамкою.

Робити це окремо необхідно з методичних міркувань. Якщо контр-кейс поглинає весь текст, корпус втрачає матеріал і привчається читати вибірково-оборонно. Filtr_pozytsiinosti_dzherela вимагає протилежного: розшарувати й узяти шар A незалежно від шару C.

I. Теза про зразок і тиражування

Найцінніше в книзі, і воно прямо працює на «Бескризисну економіку».

«Вопрос тиражирования в этой экономике снимается тем, что каждый обладает автоматическими средствами тиражирования… Реальные деньги можно делать, только создавая глобально уникальный всеобщий товар. Деньги платят за образцы, проекты, модификации. Тиражирование никого не волнует, продажи — тоже. Господствующим экономическим укладом становится тот уклад, который был в прошлые эпохи характерен для фундаментальной науки, то есть был маргинальным».

Розгортка того, чому це важливо для нас:

Індустріальний укладУклад зразка
Вартість зосереджена в тиражуванніВартість зосереджена в зразку
Дефіцит — виробнича потужністьДефіцит — унікальність і компетенція
Рента з володіння засобами тиражуванняРента з володіння правом на зразок (ІВ, платформа, стандарт)
Масштаб дає перевагуМасштаб дає мало; швидкість ітерації дає багато
Праця = участь у тиражуванніПраця = створення зразка й унікальних послуг

Останній рядок змикається зі сродною працею несподівано щільно: якщо тиражування автоматизоване, то економічно затребуваною лишається саме та праця, яку Сковорода описував як відповідну покликанню — унікальна, невідчужувана, неконвеєрна. Це не збіг словника, це збіг структури.

Але звідси ж і головне уточнення, якого в Гільбо немає. Якщо вартість переїхала в зразок, то й рента переїхала туди ж: не в володіння верстатом, а в володіння правом на зразок. Патент, ліцензія, платформа, стандарт — це нові рентні інструменти, і вони працюють точно так, як описує Fynykyiskaia_matrytsa: вилучення без виробництва. Гільбо цього кроку не робить — він бачить кінець старої ренти й не бачить народження нової.

Для Hroshi_bez_renty це прямий наслідок: демонтаж ренти в постіндустріальному укладі — це питання режиму прав на зразок, а не питання власності на засоби виробництва. Стара постановка питання застаріла разом з укладом.

II. Багатоукладність і діагноз РФ як рентно-феодальної системи

Друга придатна теза — стара за походженням, але чітко сформульована:

«Экономика многоукладна… Наряду с новым укладом существуют также и старые уклады, вопрос заключается лишь в том, какой экономический уклад является господствующим».

І далі — діагноз, зроблений у 2013 р. автором, що пише з російської позиції:

«В Российской Федерации в результате разрушения индустриального строя в 1990-е годы господствующим стал феодальный уклад. Этот уклад характерен для экономики, в которой источником ренты является эксплуатация природного ресурса — земли, источника, месторождения. Основным вопросом власти является обеспечение собственности, контроля природного объекта — источника ренты».

Це збігається з тим, що корпус описує в Rossyia_kak_Khymera і Keisy_Rosiiska_imperiia, і збіг тим цінніший, що отриманий з іншого апарату й іншої позиції. Промисловці й постіндустріальні верстви, за Гільбо, змушені діяти за правилами рентної системи й ворожі їй, але не мають сили її перекинути.

Що беремо: діагноз укладу як рентно-феодального, а не «державно-капіталістичного». Різниця операційна: у капіталістичній системі влада йде за прибутком, у рентній — за контролем джерела. Друге пояснює, чому російська політика структурно не може стати економічно раціональною: раціональність там вимірюється не прибутком, а утриманням контролю.

Чого не беремо: тон і оцінки. Багатоукладність у Гільбо швидко перетворюється на ранжування носіїв укладів (розділ III).

III. Шов: де аналітика переходить у ранг

Тут проходить межа, і її треба назвати точно.

Гільбо вводить п’ять класів постіндустріального суспільства: корпоратократія, постіндустріальні виробники, консьюмериат, торгова аристократія, нетократія. Як типологія позицій у виробництві це робоча конструкція — приблизно того ж класу корисності, що будь-яка класова схема: описує, хто чим володіє і звідки має владу.

А далі схема перестає описувати й починає оцінювати:

консьюмериат — «неконкурентоспособная биомасса киберпанка»; бюджетна освіта, охорона здоров’я, дотаційні виробництва — «паразитические классы»; іммігранти — «паразитически настроенные и культурно враждебные».

Прогін через Test_mekhanizm_proty_ranhu дає 5/5 провалів — розбір у Hilbo_ehrehorialna_asymiliatsiia, розділ III.

Правило, яке з цього виводиться і яке корисне ширше за кейс:

Класова схема лишається аналітичною, поки клас визначається відношенням до виробництва, і стає ранговою, щойно клас починає визначатися якістю людей. Перехід упізнається за появою оцінних іменників: біомаса, паразити, ворожі.

Ця межа проходить усередині однієї сторінки тексту, і саме тому кейс придатний як навчальний.

IV. Чому пропоноване ним розв’язання ми не беремо

Гільбо доводить книгу до практичної рекомендації, і вона показова.

Сценарій: у світовій війні держави розсипаються; конкурують корпоративні армії й партизанські групи; вихід із хаосу дає лише «тоталітарне поглинання цих груп». Модель — прямо названа:

«Так разрешилась ситуация гражданской войны в России 1918–1922 годов. ВКП(б) — партия, которая опиралась… на большой опыт подпольной террористической работы… контролировала новые производительные силы и новый класс производителей».

«Если партия нового типа, классовая партия постиндустриальных производителей, нетократии и постиндустриальной технократии, сложится до начала горячей фазы Мировой войны, она сможет в течение короткого времени взять ситуацию под контроль путём сетевой консолидации».

Це варте окремої фіксації, бо тут доктрина видає себе повністю.

Заявлена формаФактична структура
«мережева консолідація»авангардна партія
«нетократія проти корпоратократії — реляційна структура проти пірамідальної»зразок для наслідування — ВКП(б)
союз незалежних виробників«тоталітарне поглинання» груп
горизонтальний словниквертикальне розв’язання

Це та сама хибна горизонталь, яку корпус зафіксував у Зарифулліна («союз союзов») і в Сухоноса («вместить в себя»). Мережевий словник, авангардна структура, поглинання як фінал.

Наскрізний висновок по всіх чотирьох контр-кейсах, який варто винести окремо:

Мережевий і горизонтальний словник не є маркером горизонтальності. У всіх чотирьох випадках він присутній повністю, а структура вертикальна. Маркер — не словник, а відповідь на одне питання: що відбувається з тим, хто не приєднався. У горизонталі — нічого; у всіх чотирьох доктринах — поглинання, асиміляція або вибракування.

V. Порівняння з альтернативістами

Корисно поставити поруч з Alternatyvna_tsyvilizatsiia_Rymskoho_klubu — це два протилежні способи промахнутися.

Альтернативісти 1970-хГільбо 2013
Діагнозмежі зростання, культурні за природоюзміна укладу, технологічна за природою
Носій переходу«людство» — тобто ніхтоавангардна партія — тобто вузька група
Механізмдобровільне опрощеннясвітова війна й консолідація в хаосі
Ставлення до тих, хто позане розглядається«біомаса», поглинання
Чого бракуєносія, фази, аналізу матриці, атракторамеж: жодного обмеження на те, чим можна платити за перехід
Результат за 40–50 / 13 роківнічого не зрушиловійна сталася; партія не склалася

Обидва промахнулися, і симетрично: перші прибрали з переходу силу й отримали безсилля; другий прибрав з переходу етику й отримав виправдання війни. Наша рамка мусить тримати обидві межі одночасно — і це, мабуть, найкоротше формулювання того, навіщо взагалі потрібен Noosfernyi_imperatyv як обмежувач, а не лише як мета.

VI. Беремо / Адаптуємо / Не беремо

БеремоАдаптуємоНе беремо
Економіку зразка: вартість переїжджає з тиражування в зразок; праця стає унікальною й неконвеєрноюКласову п’ятірку — як типологію позицій, з обов’язковим викиданням оцінних характеристик«Консьюмериат як біомаса», «паразитичні класи»
Наслідок, якого немає в автора: рента переїхала в право на зразокперепостановка питання про ренту«Деклясування індустріальних класів» — як опис реального процесу, без моралізації; це матеріал для Strukturne_nedovyrobnytstvo«Партію нового типу» за зразком ВКП(б)
Багатоукладність: господарюючий уклад ≠ єдиний укладТезу про анклави автоматизованого виробництва, що конкурують з державами, — перевірити окремоВійну як механізм переходу
Діагноз РФ як рентно-феодальної системи — цінний тим, що зроблений зсерединиЗрощення виробничого й бойового процесу — підтверджене спостереження, придатне для Tekhnolohycheskyi_balans_y_pakety«Тоталітарне поглинання» як вихід із хаосу

Відкриті питання

  • Якщо рента переїхала в право на зразок, то який режим прав робить економіку безрентною? Кандидати: відкриті стандарти, копілефт, спільні пули патентів, скорочені терміни. Це, ймовірно, найконкретніша практична задача, що стоїть перед Hroshi_bez_renty сьогодні.
  • Чи справді тиражування дешевшає до нуля в матеріальному виробництві, чи лише в дигітальному? Гільбо екстраполює з другого на перше через 3D-друк. Це перевірне твердження й воно, ймовірно, перебільшене: енергія й матеріали не дешевшають.
  • Якщо праця зразка витісняє працю тиражування, що відбувається з тими, хто не виробляє зразків? Гільбо відповідає «біомаса». Наша рамка зобов’язана мати іншу відповідь, і зараз вона не сформульована. Це серйозна лакуна → Mynymalnaia_vosproyzvodiashchaia_edynytsa, Mekhanyka_perekhoda_k_beskryzysnoi.
  • Діагноз «рентно-феодальний уклад» — чи застосовний він до інших сировинних економік як тип, а не як характеристика РФ? Якщо так, теза виходить з-під рангу.

Зв’язки

Внутрішні

Зовнішні

  • Гильбо Е. В. Постиндустриальный переход и мировая война. — Тенерифе, 2013. — Лекція 1 («Экономика эпохи автоматики», «Основные понятия и определения»), Лекція 3 («Реиндустриализация»).
  • Бард А., Зодерквист Я. Netocracy: The New Power Elite and Life After Capitalism. — 2002.