Вмістилище байдуже до своєї природи

На Балі бог сходить у золоту фігурку, у дошку з грубо вирізаним обличчям, у плетений пальмовий лист, у простий камінь — і в людину. Усе це зветься одним словом. Ми звикли думати про одержимість як про подію з людиною. Балійська система думає про неї як про посадку на вмістилище, і людина в цьому переліку — один із типів меблів.


I. Що саме зафіксовано

Боги (dewa) мешкають на горі. Храм — це дім бога, але дім порожній більшу частину часу; бог сходить лише на запрошення, на odalan, раз на 210 або 420 днів.

Перелік вмістилищ у Бело йде суцільним рядом, без градації: фігурка із золота, бронзи чи золоченого дерева (artja); проста дошка з різьбленим обличчям; фігура, сплетена з пальмового листа; камінь або шматок бронзи, зовсім не зображальний — йому дають ту саму назву artja; маска; людина.

Два формулювання вирішують справу:

«The figures themselves had no power. They were merely the receptacles, the “sitting-places” (pelinggihan) of the higher presence.»

«When someone went in trance in the temple, he also would be spoken of as the pelinggihan of the god.»

І процедура виходу — та сама: після свята богів чемно просять піти, фігурки ховають у їхні будиночки й зачиняють дверцята; з людини бога виводять благовонням, святою водою і тим самим чемним проханням «піднятися нагору».


II. Верхній поверх пантеону в канал не входить

Індуїстська трійця і Сур’я ніколи не входять у транс. Входять: локальні боги храмів, предки, Рангда (від Дурги), Баронг, німфи widiadari, демони kala і beboeta — і навіть дух курчати, яке зараз принесуть у жертву (Нека в трансі подає голос курчати, і натовп упізнає його як таке).

Це дзеркало до Nyzhcha_mifolohiia_perezhyvaie_vyshchu: живий контакт утримується за нижнім і середнім поверхом пантеону, а верхній, богословський, лишається декларативним. На Балі це не результат витіснення — це штатна конструкція. Верх не входить, бо йому нема куди сідати: він не має вмістилищ.


III. Розщеплення Бог / Маска / Людина

Найсильніший випадок. У Пагоетані Бело фіксує конструкцію, яку сама називає «дивним вивихом»: три елементи — невидимий бог, видима маска, людина — не зчеплені жорстко.

У один і той самий момент:

  • Ratoe Anom (бог Баронга) перебуває в масці Баронга;
  • він же перебуває в трансері Марсі, що стоїть назовні;
  • а маску Баронга носить Нека, у якого сидить зовсім інший дух — I Batoe.

«This disassociation of the three elements was affirmed by our informants, and they did not remark that there was anything queer about it.»

Бело пояснює, чому це не плутає балійців: вони мислять Ratoe Anom як Баронга, а не як дух, що вселився у форму Баронга. Кажучи «Ratoe Anom у Марсі», вони насправді кажуть «Баронг у Марсі».

Наслідок: сакральна ідентичність тут розподілена, і кількість одночасних копій нічим не обмежена. Для мислення класами це протиріччя. Для мислення сценами — ні. І тести Бело на сортування показують саме таке мислення: жоден балієць не сортував спонтанно за абстракцією, усі сортували в уявну ситуацію (крис покладено не до ножів, а до циновки — сцена весілля).


IV. Що це дає корпусу

1. Репертуар вмістилищ — самостійний параметр прошивки. Поряд із репертуаром звернень (Repertuar_zvernen_do_sakralnoho) треба питати: у що взагалі може сісти сакральне в цій системі. Відповіді різняться радикально:

СистемаДозволені вмістилищаЛюдина серед них
Баліфігурка, дошка, лист, камінь, маска, людина, зброя, лялькатак, нарівні
Православ’яікона, мощі, храм, освячені речовинині (одержимість — патологія)
Кочовий культ вогнювогнище, персона предкачастково
Східноазійська бюрократична прошивкатабличка предка, статуя, портретрідко, через медіума

2. Це пояснює, чому на Балі зброя суб’єктна. Крис з власним isi — не виняток і не поетична фігура, а черговий пункт того самого списку. Там, де людина і камінь однаково є pelinggihan, кинджал із власною волею не потребує окремого пояснення.

3. Це ставить обмеження на наші реконструкції. Коли ми бачимо в європейському матеріалі камінь, який «шанують», ми схильні читати це або як фетишизм, або як згадку про божество. Балійський випадок додає третє прочитання: камінь може бути порожнім кріслом, і шанують не його, а того, хто в нього сідає в призначений день. Це різні речі, і вони дають різні прогнози.

Балійський рахунок тут варто брати в одиницях самої системи, а не в сонячних роках: бог сходить на odalan раз на 210 днів (у частини храмів — раз на 420), і храмове свято триває три дні. Отже крісло порожнє 207 днів із 210 — приблизно 98,6% часу. У перерахунку на сонячний рік це близько п’яти днів присутності з 365, бо 210-денний цикл проходить по року 1,74 раза і з роком не синхронізований.

І це саме той висновок, заради якого рахунок потрібен: порожнеча є основним станом вмістилища, а присутність — рідкісним винятком, і будь-яка реконструкція, що читає шанований предмет як «постійно населений», помиляється на два порядки.


V. Відкрите питання

Чи є в європейському матеріалі сліди однакового поводження з предметом і з людиною під час одного обряду — та сама формула запрошення, той самий жест виведення, та сама назва? Якщо є — це слід тієї самої логіки, а не запозичення. Починати з обходу з фігурою (Марена, Кострубонько, дідух) і з ряджених: кого просять піти в кінці, фігуру чи людину, і чи однаковими словами.


🧪 E / M

#ТвердженняE/M
1Фігурка, дошка, плетений лист, камінь, маска й людина звуться однаково — pelinggihan / artjaE — пряме формулювання Бело
2Фігури самі по собі не мають силиE
3Процедура виведення однакова для фігурки і для людиниE
4Індуїстська трійця і Сур’я ніколи не входятьE
5Ratoe Anom одночасно в масці й у Марсі, тоді як маску носить Нека з іншим духом; інформанти не бачать дивиниE
6Отже, сакральна ідентичність розподілена, копії не обмеженіM
7Отже, репертуар вмістилищ — самостійний параметр прошивкиM
8Отже, суб’єктність криса — пункт того самого списку, а не окреме явищеM
9Порівняльна таблиця систем за дозволеними вмістилищамиM — наша, груба, потребує перевірки по кожному рядку
10Прочитання «камінь як порожнє крісло» для європейського матеріалуM — гіпотеза, не застосовувати без перевірки за п. V

🔗 Зв’язки

Внутрішні

Джерело