Репертуар звернень до сакрального

Imperatyv_i_optatyv_hramatyka_proshyvky описав зміну способу заклинання: наказ світові → прохання до посередника, при незмінному синтаксисі й функції, і прочитав це як історичну послідовність. Східноазійський матеріал показує, що позицій не дві, а щонайменше чотири, і що вони співіснують у сусідніх обрядах одного регіону. Отже це не стадії, а репертуар, і режим обирається за типом адресата.


I. Чотири режими на матеріалі однієї книги

1. Наказ світові (імператив). Китайські селяни ставили в полі жердини з вимпелами — «флажки, оберегающие от ветров» — і промовляли:

«Сорняки, умрите. Всходы, живите. Земля, рожай.»

Три імперативи поспіль, звернені прямо до бурʼянів, сходів і землі. Жодного посередника.

2. Прохання до посередника (оптатив). Монгольське благопобажання духу-хазяїну гори біля обо, яке промовляє найстаріший житель хотону:

«О почтенный, седобородый дух Цагаан Хайрхана! Будь милосерден и справедлив! Пусть люди под твоим покровительством не знают лютых холодов, пусть не ведают зноя! Пусть ветер колыханием будет, пусть дождь благоуханием станет! Да будут люди в благополучии и благоденствии, да будет большой приплод и зеленая трава! Да будет вода аршаном!»

3. Підкуп контролера. Обряд проводів Цзаована, бога вогнища, який летить на небо з доповіддю про поведінку домочадців. З X ст. зафіксовано: «рот бога мазали жертвенным пирожным или медом, чтобы губы у него слиплись и он не мог много говорить в небесных чертогах» або принаймні перебував у благодушному настрої; бризкали вином на портрет і лили вино на вогнище, «чтобы подпоить божественного покровителя»; кидали цукор у піч. Адресат тут не світ і не посередник, а звітність: обряд спрямований не на подію, а на її опис нагорі.

4. Шантаж під загрозою знищення. Японський обряд кімацурі, наступного дня після Тондо. Обʼєкт — священне «дерево, що збувається» (нарікі). Господиня несе до нього чашу з кашкою, господар іде з секирою. Ставши біля дерева, господар каже:

«То ли сбудется, то ли не сбудется, а коль не сбудется, так порежу и брошу»

— і робить секирою зарубку. Господиня каже: «Сбудется, сбудется» — і ллє в зарубку кашку.

Автори тому самі виділяють цей режим: серед принципів японської обрядовості вони називають «различные формы ублажения — жертвами, плясками, знаками почтения» і окремо — «есть и прямые угрозы божеству, как, например, в обряде кимацури».

Тибетський випадок доводить шантаж до кінця. Ладакська легенда: відлюдник, якого мали принести в жертву божеству полів, бере в жерця сокиру й каже богові: «Ну, владыка полей, если тебе нужна моя жизнь, бери ее. Если же нет, то я возьму твою.» Відповіді не було — і він порубав зображення і кинув у воду. Відтоді в жертву приносять козла.


II. Пʼятий режим: договір про розмежування

Гуандунська формула до москітів при запалених ліхтариках у ніч 14-го дня:

«Я с вами, москиты-мошкара, мир поделю: вам быть по ту сторону капель дождя, а мне отойдет эта сторона. Вам еда — росистая трава, а мне — рис, как отборные жемчуга. А если хотите залетать сюда, то не раньше, чем придут холода!»

Не «згинь» і не «змилуйся», а розділ території і строків між двома сторонами. Цей режим передбачає, що адресат є переговороздатним і має власні законні інтереси, — і він природно росте з моделі конечного блага, де благо ділиться, а не породжується.


III. Що це виправляє

Головне: послідовність замінюється розкладкою за адресатом.

РежимАдресатЩо передбачається про адресата
наказстихія, земля, шкідникне має волі; діє за командою
проханнядух-хазяїн, святий, посередникмає волю і владу; вищий за того, хто просить
підкупконтролер, звітна інстанціямає волю, але не має влади над подією — лише над її описом
шантажобʼєкт, що не виконує функціїмає волю, але залежний; його можна знищити
договірконкурент із власним інтересомрівний або співмірний; переговороздатний

Звідси робоче правило:

Режим звернення повідомляє не про вік обряду, а про те, ким мислиться адресат.

Це не скасовує спостереження Imperatyv_i_optatyv_hramatyka_proshyvky — паралельні версії одного тексту зі зміненим адресатом (Весна-красна / святий Юры) залишаються доказом прошивки. Але доказом є саме зміна адресата при збереженому синтаксисі, а не наявність оптативу як такого. Оптатив сам по собі нічого не датує: він зʼявляється щоразу, коли між людиною і подією вбудовується посередник, і зникає щоразу, коли посередника немає.

Наслідок для китайського випадку. Імператив до землі («Сорняки, умрите… Земля, рожай») уцілів у Китаї не тому, що там обряд архаїчніший, а тому, що конфуціансько-буддійська прошивка не претендувала на роль адресата аграрного заклинання. Вона зайняла інші ніші — звітність, календар, чиновну ієрархію. У Європі християнство претендувало саме на цю нішу, і тому імператив там перейшов в оптатив. Тобто оптатив у Європі виник не від старіння обряду, а від появи конкурента на роль адресата.

Це важлива поправка: там, де прошивка не конкурує за нішу, субстрат зберігає граматику. Той самий принцип, що в Nyzhcha_mifolohiia_perezhyvaie_vyshchu і в Kalendar_iak_akt_vlady §IV.3.


IV. Проміжні й змішані форми

  • Деперсоналізація агента — «не я бʼю, верба бʼє» (східнословʼянське). Проміжний щабель між наказом і проханням: наказ лишається, але виконавець виводиться з-під відповідальності.
  • Розподіл ролей між виконавцями. У кімацурі шантаж і умилостивлення розіграні вдвох: чоловік погрожує сокирою, жінка обіцяє й годує. Один обряд тримає два режими одночасно, розведені за статтю.
  • Погроза з відкладеним виконанням. Формула кімацурі умовна («коль не сбудется»); ладакська легенда показує той самий хід, доведений до виконання. Отже погроза є не риторикою, а реальним протоколом із санкцією.

V. Перевірка на європейському матеріалі

  1. Підкуп. Чи є в європейській обрядовості дії, спрямовані не на подію, а на її опис нагорі? Кандидати: задобрювання домовика, годування свічкою «щоб не доніс», сповідальні практики напередодні свят. Якщо знайдеться дія, мотивована саме звітністю, це буде прямий аналог Цзаована.
  2. Шантаж. Загроза безплідному дереву сокирою відома в європейській етнографії. Питання: чи оформлена вона діалогом двох виконавців, як у кімацурі, і чи є зафіксовані випадки виконання загрози.
  3. Договір. Чи є європейські замовляння, що ділять територію або строки зі шкідником, замість того щоб виганяти його? Це найменш очікуваний режим, і саме тому його відсутність або наявність буде інформативною.

🧪 E / M

#ТвердженняE/M
1Китайська формула «Сорняки, умрите. Всходы, живите. Земля, рожай»E
2Монгольське благопобажання духу-хазяїну гори в оптативіE
3Мазання рота Цзаована медом, щоб злиплися губи; підпоюванняE, зафіксовано з X ст.
4Формула кімацурі з секирою і відповідь господиніE; автори самі називають це «прямой угрозой божеству»
5Ладакська легенда про знищення зображення божества полівE як легенда
6Гуандунський «розділ світу» з москітамиE
7Пʼять режимів утворюють репертуар, а не послідовність стадійM — наша конструкція, спирається на співіснування в одному регіоні
8Режим обирається за типом адресатаM
9Оптатив у Європі виник від появи конкурента на нішу адресата, а не від старіння обрядуM — істотна поправка до нашої власної ноти

🔗 Звʼязки

Внутрішні

Джерело