Східноазійський Новий рік: контрольна вибірка поза Європою
Джарилгасинова Р. Ш., Крюков М. В. (ред.). Календарные обычаи и обряды народов Восточной Азии. Новый год. М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1985. 264 с. Інститут етнографії АН СРСР.
Джерело-карта: Dzharylhasynova_Kryukov_Kalendarnye_obychay_Vostochnoi_Azyy.
I. Що це за книга і чому вона потрібна саме тут
Книга присвячена памʼяті С. О. Токарева — «ініціатора порівняльно-типологічного вивчення святкових звичаїв і обрядів народів світу» — і прямо продовжує його програму в Азію. У методі спирається на Токарева 1973 і на Соколову 1979, яку цитує поіменно щодо функціональної значущості обрядів кожного циклу.
Розбирає пʼять народів — китайців, корейців, японців, монголів, тибетців — за етнічним, а не країнознавчим принципом, у рамці кінця XIX — початку XX ст. Автори: Вступ, Висновок і «Корейці» — Джарилгасинова; «Китайці» — Малявін; «Японці» — Арутюнов і Джарилгасинова; «Монголи» — Жуковська; «Тибетці» — Огнева.
Функція в нашому корпусі одна і вона методологічна. Це перший позаєвропейський ареал у решітці, і він влаштований так, що спорідненість виключена заздалегідь: пʼять народів не споріднені ані між собою в потрібному сенсі, ані з європейцями, а прошивки тут зовсім інші — конфуціанство, даосизм, буддизм, ламаїзм, релігія бон, синто.
Отже кожен збіг із європейським матеріалом тут не може пояснюватися спільним походженням. Книга є природним контролем до Totozhnist_obriadu_ne_dokaz_sporidnenosti — і вона цей контроль проходить: збігів виявилося набагато більше, ніж можна було чекати.
І друге. Автори самі беруть ХКТ (господарсько-культурний тип) за головну пояснювальну змінну — ту саму, яку Висновок Токарева назвав сильнішою за етнос, — і присвячують їй окремий розділ Висновку.
II. Природний експеримент: тибетці
Вступ ділить пʼять народів на два ХКТ:
- орні й ручні землероби — поливний рис (китайці, корейці, японці) або пшениця й ячмінь (тибетці-землероби);
- відгінні й кочові скотарі — монголи і тибетці-скотарі.
Тобто один етнос розщеплено на два господарські типи. Якщо обряд іде за укладом, а не за етносом, тибетці-землероби мають бути ближчі до китайців, ніж до власних одноплемінників-кочовиків.
Так і виходить. Тривалість новорічного свята:
| Хто | Скільки триває |
|---|---|
| тибетці-землероби | майже два місяці |
| китайці, корейці, японці | від двох тижнів до місяця |
| кочовики-монголи і тибетці-скотарі | найзначніші — перші три дні |
Висновок: «у кочевых народов праздник был более спрессованным, все основные обряды совершались в более короткие сроки, чем у народов земледельческих».
Це найчистіший доступний нам доказ того, що календарна обрядовість сортується укладом, а не кровʼю. Етнічна межа проходить всередині тибетців, а обрядова — між укладами.
III. Що збігається з європейським матеріалом при виключеній спорідненості
Перелік довгий, і він увесь — аргумент.
| Операція | Європа | Східна Азія |
|---|---|---|
| Виніс смерті — антропоморфна фігура, часто жіноча, винесення за межу, спалення й потоплення, попіл на поля, виконавці-хлопчики | Мажана, Морена, Смртяка, Пісний Джек | Демон бідності Сюйхао; у Шаньсі паперова фігурка жінки з віником — «сноха бедности», хлопчики носять її вулицями з криком «Меняю сноху!», потім спалюють, попіл розкидають по полях; тибетські лінга і сор |
| Роздирання жертовної тварини | спарагмос, роздирання «мая», убивство «царя» кукерів | роздирання «весняного бика» («бить весну»); шкала: живий бик → глина → папір |
| Панспермія — страва з усіх злаків місцевості | коливо, кутя, варица, панспермія | китайська лабачжоу (понад 20 компонентів), корейська ококпан («каша з пʼяти злаків»), тибетський чэмар |
| Обхід дворів рядженими з обдаруванням | колядники, first foot, полазник | китайські жебраки, наряджені жінками й демонами, з гонгами, XII ст.; тибетські ряджені в Лхасі; «перший зустрінутий перехожий» у Хебеї |
| Жива/німа вода | «немая вода», перший набір | японська вакамідзу, китайське «захоплення води», корейська криниця дракона |
| Живий вогонь | добування тертям, «деревʼяний вогонь» | японський вогонь кресалом на бобовому лушпинні, тондо |
| Вогнища на висотах і стрибки через вогонь | «буквально у всех народов Европы» | корейські вогнища на пагорбах, китайські стрибки в Сямені, японське тондо |
| Удар обрядовим знаряддям на плодючість | верба, помлазка | японський удар мішалкою з бузини (Хейан), щоб народила сина |
| Камʼяні битви й агоністичні ігри | європейські агоністичні ігри | корейські тольпхаль мэ, китайські битви двох сіл, перетягування каната |
| Мініатюрні знаряддя як обереги | білоруське печиво у формі сохи й серпа, європейське у формі плуга | корейські черпачки, кошики й граблі над дверима; японські мініатюрні граблі |
| Вірьовка на межі | — | китайська вірьовка з очерету (VI ст.), корейська й японська з рисової соломи (симэнава) |
| Гора з деревом на межі садиби | майський шест (за Токаревим — без звʼязку з віссю) | китайська Дусошань, «Гора переправи до Нового року»; японське кадомацу з горкою піску й асоціацією з горою Хорай |
| Заміна людської жертви | людина → тварина → освячений хліб | маньтоу («їстівна голова», за легендою — замість 49 голів воїнів); ладакська легенда про заміну людини козлом |
| Інверсія статусів | карнавал, слуги й пани міняються місцями | тибетський звичай, коли господарі прислуговують слугам і батракам кілька днів |
Жодна з цих операцій не може бути пояснена спорідненістю. Усі вони пояснюються однією задачею: перевести господарський колектив через межу року.
IV. Чотири механізми, яких не було в європейському матеріалі
1. Календар як акт влади, задокументований до процедури. Прийняття китайського календаря сусідніми країнами «рассматривалось китайским двором как знак их подчинения». Корейські календарі складали державні астрологи до зимового сонцестояння, підносили вану, скріплювали його особистою печаткою і роздавали вниз по чиновній вертикалі, причому ранг кодувався кольором футляра. Монгольський і тибетський Новий рік переносили указом — Хубілай у 1267 р., правитель Ладака близько 1580 р. Розгорнуто в Kalendar_iak_akt_vlady.
2. Бюрократична прошивка. Сакральне змодельоване не як пантеон, а як апарат: Цзаован летить на небо зі звітом про поведінку домочадців; до богів звертаються «докладною запискою» в конверті з адресатом; пантеон укомплектований чиновниками (Небесний чиновник, Домашній чиновник, Безсмертний небожитель, що посилає прибуток); японські боги в 10-й місяць збираються в Ідзумо на річний зʼїзд із розподілом призначень по територіях. Розгорнуто в Byurokratychna_proshyvka.
3. Карнавал як адміністративний акт. Європейський «пролом часу» пояснюють міфологічно — відкривається той світ. Тут та сама структурна порожнина має інституційну умову: у Китаї на місяць закривалися канцелярії і печатки зберігалися під замком; у Сеулі з 1761 р. на три дні скасовувався нічний комендантський час і відчинялися міські ворота, а судям заборонялося стягувати борги й робити арешти. Розгорнуто в Karnaval_iak_administratyvnyi_akt.
4. Два піки з видимим швом. Новорічний цикл усюди має два згущення: канун і 1-й день (сімейні, чоловічі, з культом предків і вогнища) та 15-й день, повний місяць (общинні, масові, з магією родючості й еротикою). Японська глава дає механічне пояснення: раніше місяць починався з повного місяця, і 15-й день був 1-м; китайська реформа пересунула точку відліку на новомісяччя, а старе свято лишилося на місці. Розгорнуто в Dva_piky_novorichnoho_tsyklu.
V. Що книга виправляє в наших нотах
- Dvochastynnyi_rik_skotarskyi_substrat — підтверджено ще в чотирьох ареалах (монголи, тибетці, японці в архаїчній формі, китайці), але й виправлено: китайський первинний поділ року — на «хозяйственный и „пустой”» сезони, тобто вісь не «зима/літо» скотарська, а «робота / не-робота». Двочастинність є ознакою господарського циклу взагалі, а не ексклюзивно скотарською.
- Okkazionalnyi_obriad_davnishyi_za_datu — отримано найчистіший випадок: свято ла «не имело фиксированного положения в лунном календаре», а місячний Новий рік «первоначально служил поводом для проведения сугубо светской дворцовой аудиенции» і лише за три століття поглинув ла. Напрямок задокументований: двір → народ.
- Sviashchennyk_iak_operator_substratu — три нові конфесії: даоський священник першим стрибає через вогнище в Сямені, лама особисто проводить доламаїстські обряди мэнгий засал і жилийн оролгон, корейський ван особисто входить у воду під час камʼяних битв. Пʼятищаблева шкала перестає бути європейською.
- Zymovyi_obkhid_iak_vizyt_mertvykh — жебраки в масках і в образі самого бога багатства; і тибетський інститут «живих мертвих», де людина юридично переведена в статус покійника і живе з жертв, призначених мерцеві.
- Imperatyv_i_optatyv_hramatyka_proshyvky — не дві позиції, а чотири: наказ світові, прохання до посередника, підкуп контролера (рот Цзаована мажуть медом, щоб злиплися губи) і шантаж (японське кімацурі: «коль не сбудется, так порежу и брошу»). Див. Repertuar_zvernen_do_sakralnoho.
- Yalynka_iak_kalibrator_arkhaizatsii — додано магніт етіології: народна традиція приписує Чжу Юаньчжану (XIV ст.) походження трьох різних звичаїв, і Малявін спростовує це за джерелами X ст.
- Totozhnist_obriadu_ne_dokaz_sporidnenosti — отримала свій найсильніший приклад: Марена в Шаньсі.
VI. Чого з книги не беремо
Не беремо дифузіоністський хід Герасимової. У Висновку наводиться її думка, що в ламаїстських містеріях докшитського Чама «более четко выявляются истоки рождественского ряженья, карнавальных маскарадов, присущих многим народам, в том числе и европейским, где они претерпели многоступенчатую трансформацию и потеряли свой первоначальный смысл». Це рівно той хід, який забороняє Totozhnist_obriadu_ne_dokaz_sporidnenosti: з подібності виводиться походження. Тримаємо як M і як показовий випадок — авторський колектив, що дав нам методологічне гальмо, сам його порушує в іншому розділі.
Не беремо скіфську паралель без перевірки. Висновок згадує, що мотив терзання оленя або коня грифонами в скіфському мистецтві «многие исследователи трактуют как выражение ритуального противоборства на стыке старого и нового годов». Для нашої скіфської лінії це цікаво, але це переказ чужої думки без аргументації — див. відкриті теми.
Не беремо ідеологічну рамку 1985 р. — вона слабша, ніж у попередніх двох книг, і фактуру не деформує.
🧪 E / M
| # | Твердження | E/M |
|---|---|---|
| 1 | Книга присвячена памʼяті Токарева і методично спирається на нього й на Соколову | E |
| 2 | Тибетці розділені на два ХКТ, і тривалість свята йде за ХКТ, а не за етносом | E |
| 3 | Це доводить, що календарна обрядовість сортується укладом | M — наш висновок, але на найчистішому доступному випадку |
| 4 | Перелічені в §III операції збігаються з європейськими | E |
| 5 | Збіг пояснюється спільною задачею, а не спорідненістю | M — і це головна теза розбору |
| 6 | Чотири механізми §IV відсутні в європейському томі | E за матеріалом обох книг |
| 7 | Дифузіоністська гіпотеза Герасимової | M, не приймається |
🔗 Звʼязки
Внутрішні
- Tokarev_ievropeiska_kalendarna_obriadovist — європейський том тієї самої програми
- Sokolova_kalendarna_obriadnist — перше джерело циклу
- Novyi_rik_Skhidnoi_Azii_pozaievropeiskyi_kontrol — ареальна карта пʼяти народів
- Kalendarni_vuzly_porivnialna_reshitka
- Totozhnist_obriadu_ne_dokaz_sporidnenosti
- Kalendar_iak_akt_vlady · Byurokratychna_proshyvka · Karnaval_iak_administratyvnyi_akt · Dva_piky_novorichnoho_tsyklu
- Samoaudyt_korpusu_za_oznakamy_mifotvorchosti
- Mezha_semantychnoi_rekonstruktsii