«Книга богинь»: чердинські пластини з богинями
Близько 15 бронзових пластин із фронтальними жіночими (?) божествами, знайдених переважно біля Чердині (Пермський край). Еренбург називає їх «Книгою богинь» і вважає сарматськими, II–V ст. н. е., — ланкою між Іштар, Анахітою, Табіті й мансійською Калтась. Для нашої лінії це потенційно важливо: сарматська Богиня, що відступила на північ після гунів. Але як джерело ця група найслабша з усіх, що ми мали: без контексту, частина — неопублікована. Статус ноти — draft.
Сторінки — за Erenburh_Zverynyi_styl_2014 (книжкові; PDF = +1).
I. Що це за предмети (E — за автором)
| Параметр | Дані |
|---|---|
| Кількість | ≈15 пластин; частина «недоступна для публікації» (с. 19) |
| Місце знахідок | переважно район Чердині |
| Контекст | жодного: «не в кладах, не на святилищах, не в майстернях, не в похованнях… в полях, під корінням великих дерев», іноді поруч із речами раннього залізного віку (кельт, бронзові наконечники стріл) (с. 14) |
| Техніка і стиль | «скіфський стиль» — великі площини з різкими гранями (модель вирізали ножем з воску); зіниці поглиблені (у класичному пермському стилі — опуклі очі); напаювання частин тіла — техніка, якої пізніші майстри не вживали; фігури в одязі (у класичному пермському стилі антропоморфи без одягу) (с. 14) |
| Датування | II–V ст. — за стилем і за поясними накладками, знайденими поруч (с. 15) |
| Атрибуція | сарматська: широкі штани з підв’язками для верхової їзди, панцир-кіраса, застібки на грудях, косий хрест (як на сарматських пряжках Прикам’я), видовжені голови (деформація черепа) (с. 15) |
II. Іконографія (за фото і текстом)
Схема (с. 15), яку автор виводить з усієї групи:
- верх — лик сонячного божества, орел, птахи-душі, черепи або голови «єдинорогів»;
- середина — сама богиня, фронтально, з людьми і тваринами;
- низ — межа Нижнього світу, яку стережуть слуги богині: кінь, бобер, ведмеді, «єдиноріг»;
- обабіч — помічники: змії, грифони, журавлі, птахи, хутрові звірі.
| Пластина (назва автора) | Що видно | Наша оцінка |
|---|---|---|
| «Тарен» (рис. 20) | три фронтальні постаті / лики, над ними три орли; внизу бобер | жіночих ознак на фото не видно; «богиня» — інтерпретація |
| «Богиня вогню» (рис. 21) | фронтальна постать, коло на лобі, груди, людські постаті обабіч | груди виділено — жіноча постать правдоподібна |
| «Богиня з журавлями» (рис. 22) | постать між двома птахами, п’ять черепів угорі, череп на двох «ведмежатах» унизу | композиція «душі між світами» |
| «Богиня на павуках» (рис. 23) | крилата постать, обличчя на грудях, над нею лик, люди-птахи на «крилах-плечах» | обличчя на грудях — мотив родоначальниці (M) |
| «Крилата богиня на коні» (рис. 24) | фронтальна постать, над головою орел, що обіймає її крилами; внизу кінь | — |
| «Богиня зі зміями» (рис. 25) | постать у видовженій рамці, змії від бобра внизу до лику вгорі | змії як вертикаль |
| «Богиня з єдинорогами» (рис. 26) | по 7 голів «єдинорогів» з кожного боку, внизу череп | — |
| «Богиня з орлом у кірасі» (рис. 27) | орел над головою, кіраса, штани, тварина з ошийником під ногами | «озброєна богиня» — пор. сарматських воїтельок |
III. Що з цього можна взяти
- Сарматська Богиня мандрує на північ. Еренбург: сармати, витіснені гунами, принесли в Прикам’я культи Анахіти, Афродіти (пор. Афродіта Апатура), Табіті (с. 19). Це логічне продовження нашої лінії: діадема цариці-жриці з Хохлача (I–II ст., Дон, Marsadolov_Drevo_Bohynia_Blyznyuky) → бронзові богині Прикам’я (II–V ст.?) → мансійська Калтась («відмірює кожному життя, посилає жінкам дітей і наказує богам чоловічої статі», с. 13). M.
- Озброєна богиня в штанах для верхової їзди і кірасі — іконографічне дзеркало сарматських жінок-воїтельок (Amazonky_hretske_dzerkalo_i_savromatska_diisnist). Якщо пластини справжні — це рідкісне зображення того, що ми знаємо з поховань.
- Тривертикальна схема: богиня — в середньому світі, між небесним ликом і межею Нижнього світу. Пор. Келермес, Іссик, пектораль. Богиня тут — посередниця, що повертає втрачену душу (с. 17) — та сама функція, що в Умай і Калтащ у Сагалаєва (Umai_i_Derevo_tyurkskyi_klyuch_do_plastyn_i_kylyma).
- Коса як вісь світів — незалежне підтвердження Сагалаєва: мансійське «по одній косі соболі бігають, по другій пташки пурхають»; птахи-підвіски на косах — «істоти вершини кіс»; літніх жінок звали «срібнокосими», уподібнюючи богині (с. 32). Пор. косу жінки, вплетену в дерево на пластинах Петра I.
- Жінки відливали священні амулети і носили кинджал на поясі (с. 13, 32) — теза автора; перевірити за археологією (прикамські поховання з ливарними ложками-льячками).
IV. Чого не можна стверджувати (дисципліна E/M)
- Немає археологічного контексту. Знахідки «в полях, під корінням дерев» — тобто без розкопок; швидше за все, випадкові або металошукацькі. Датування — лише стилістичне.
- Стиль нетиповий для пермської бронзи (поглиблені зіниці, напаювання, одяг) — автор пояснює це давністю. Альтернативне пояснення (пізніша підробка «під давнину») автор не розглядає; частина пластин не опублікована. Поки група не пройшла академічної публікації й експертизи — вважати її непідтвердженою за автентичністю.
- Стать кількох «богинь» з фото не очевидна (особливо «Тарен»). «Книга богинь» — назва-інтерпретація.
- Прочитання через хантийську етнографію XIX–XX ст. (Тарен, Терас-найки, Санке) переносить пізні образи на предмети, віддалені на 1,5 тис. років, — автор сам визнає, що «ханти не сармати і не бьярми» (с. 16). Генеалогія «Тарен ← Табіті ← Анахіта» чи «← трьохголовий Агні» — M без опори.
- Книга — науково-популярне видання колекціонера, без апарату посилань на кожну тезу.
Висновок: ці пластини — гіпотеза-кандидат, а не опора. Тримати як «можливе північне продовження сарматської Богині» і не будувати на них жодного висновку, доки немає незалежної публікації.
Open Questions
- Чи опубліковані чердинські пластини з богинями в академічних виданнях (Пермський краєзнавчий музей, Археологія Прикам’я, роботи А.М. Бєлавіна, Н.Б. Крильясової)? Чи є хоч одна з розкопок?
- Чи визнає їх автентичність хтось, крім колекціонерів?
- Якщо справжні — як вони співвідносяться з сарматськими «царицями-жрицями» (Хохлач, Покровка)?
Зв’язки
Внутрішні
- ← Erenburh_Zverynyi_styl_2014 — джерело
- ↔ Umai_i_Derevo_tyurkskyi_klyuch_do_plastyn_i_kylyma — Калтащ, коса-вісь, богиня, що повертає душу
- ↔ Marsadolov_Drevo_Bohynia_Blyznyuky — діадема цариці-жриці з Хохлача як попередня ланка
- ↔ Skifski_monstry_iak_sluzhyteli_Velykoi_Bohyni — Володарка звірів, звірі-помічники
- ↔ Shaub_mif_kult_rytual_Pivnichne_Prychornomor_ia — Афродіта Апатура, сарматська Богиня
- ↔ Amazonky_hretske_dzerkalo_i_savromatska_diisnist — богиня в кірасі
- ↔ Ponyzhennia_ranhu_vid_bohyni_do_nechysti — Тарен у хантів: від великої богині до духа безумства
Зовнішні
- Эренбург Б.А. Звериный стиль: история, мифология, альбом. — М.: Сенатор, 2014.
- Бауло А.В. Атрибутика и миф: металл в обрядах обских угров (цит. у Еренбурга).
- Головнёв А.В. Говорящие культуры: традиции самодийцев и угров. — Екатеринбург, 1995 (цит. у Еренбурга).